Для бізнесу тема кліматичного впливу вже виходить за межі репутаційної риторики й переходить у площину конкретних вимог до даних, звітності та управлінських рішень.
Міжнародні кліматичні домовленості задають рамку для регуляторів, інвесторів і фінансових інституцій, а отже й для компаній, які планують вихід на зовнішні ринки, залучення капіталу чи участь у програмах відновлення.
Коли команда BDO в Україні брала участь у Конференції ООН зі зміни клімату, COP29 у Баку, це був важливий крок для розуміння того, як формуються глобальні кліматичні рамки, які згодом впливають на бізнес-середовище. Ми побачили: рішення на таких конференціях — не лише політика, вони створюють правила, за якими бізнес мусить працювати. Із закінченням COP30, питання звучить інакше: як саме бізнесу вимірювати, рахувати та звітувати про свій вплив на клімат, і чому угоди, які ухвалюватимуть у Белемі, мають стати сигналом для компаній в Україні.
Офіційні рамки COP30: що бізнес має знати
Згідно програми Конференції та обраних тем цього року, представникам бізнесу варто вважати на:
- системи звітності та вимірювання впливу;
- залучення приватного фінансування до кліматичних інвестицій;
- інтеграцію вуглецевих ринків, механізмів адаптації, показників глобальної мети з адаптації (Global Goal on Adaptation, GGA) — ключова тема COP30.
Для бізнесу в Україні це означає: ми не дивимось просто на внутрішні процедури — ми маємо враховувати міжнародну рамку, яка формується вже зараз.
Чому бізнесу важливо рахувати свій вплив на клімат?
- Регуляторні та звітні вимоги зростають
Офіційна сторінка UNFCCC пропонує інструмент для бізнесу: «Measure your emissions» — керівництво та калькулятор GHG-викидів.
Це означає, що навіть якщо бізнес ще не підпадає під жорсткі вимоги, він має починати збирати дані — адже рамки звітності для корпоративного сектору (ESG, CSRD, ISSB) стають дедалі більш жорсткими. - Угоди COP30 задають тон для ринку капіталу і кліматичних інвестицій
На підготовчому етапі до COP30 вже комунікували: приватний капітал має відігравати ключову роль у масштабуванні кліматичних фінансів.
Якщо бізнес може показати чіткі метрики впливу — це сприятиме залученню інвестицій, грантів, партнерств. - Конкурентна перевага та репутаційний фактор
Компанії, які готові демонструвати свої кліматичні показники, будуть краще сприйматись міжнародними партнерами, фондами, інвесторами. Команда BDO в Україні вже працює з клієнтами над стратегіями декарбонізації, впровадженням технологій енергоефективності та трансформацією бізнес-процесів. Це вигода не лише з етичної, але й із бізнесової точки зору.
Як бізнес має практично рахувати свій вплив?
Ось кілька кроків, які ми в BDO в Україні рекомендуємо клієнтам — з огляду на те, що на COP30 можуть з’явитися нові стандарти.
|
Крок |
Дія |
Коментар |
|
1. Визначити межі впливу |
Виокреміть, які частини діяльності генерують викиди, які належать до адаптаційних ризиків чи впливу на довкілля. | Відповідно до керівництва «Measure your emissions» від UNFCCC. |
| 2. Зібрати та проаналізувати первинні дані | Збирайте дані щодо споживання енергії, палива, логістики, постачання, відходів тощо. |
Це основа для будь-якої звітності чи аналізу |
|
3. Встановити метрики та цілі |
Наприклад: скоротити викиди CO₂ на Х % за 5 років, перейти на Х % відновлюваної енергії, інтегрувати адаптаційні заходи. | На COP30 буде підвищена увага до показників адаптації (GGA) — бізнес теж має враховувати. |
| 4. Звітність та перевірка | Підготуйте звіт за стандартами (наприклад, GRI, ISSB, або основний стандарт для ЄС — ESRS) і за можливості забезпечте сторонню перевірку. |
Вимоги до достовірності даних посилюються. |
|
5. Інтегрувати в стратегію бізнесу |
Кліматичний вплив не має бути окремою діяльністю — його треба вбудувати у бізнес-модель, ризики, інвестиції. | Команда BDO допомагає клієнтам саме з цією інтеграцією. |
| 6. Стежити за змінами міжнародних правил | Після ухвалення рішень на COP30 можуть з’явитися нові стандарти, механізми вуглецевих ринків, вимоги до адаптації. |
Наприклад, бізнес-аспект: приватні інвестиції, механізми ринку вуглецю. |
Роль та представництво українського бізнесу на COP30: які питання на часі
Україна вчетверте розгортає національний павільйон на COP30. Це платформа, де об’єднані держава, бізнес і громадянське суспільство, з програмою з 30+ заходів і темами: зелене відновлення, ВДЕ, декарбонізація економіки і бізнесу, збереження лісів та біорізноманіття, кліматична політика України, роль молоді
Офіційний сайт «Україна на СОР30» підкреслює завдання: посилити партнерства, «звірити годинники» з ЄС, зміцнити обізнаність про Україну серед країн Глобального Півдня та донести наслідки російської агресії для довкілля.
Відкриття самої конференції і діяльність Українського павільйону підтверджені офіційними новинами Українського кліматичного офісу (створеного за підтримки ЄС та уряду Німеччини, реалізація GIZ).
Що це означає для бізнесу:
- CBAM/євроінтеграція: експортерам потрібні підтверджені дані про вуглецевий слід і плани декарбонізації, узгоджені з європейськими очікуваннями (це напряму проговорюється серед цілей участі України).
- Зелене відновлення та інвестиції: на COP30 акцент на імплементації дорожньої карти «Baku to Belém» і масштабуванні фінансів — компанії з якісними клімат-метриками легше залучають гранти/кредитні лінії
- Адаптація та стійкість ланцюгів постачання: окремий фокус Українського павільйону — стійкість до кліматичних ризиків у агро, енергетиці та промисловості; бізнесу варто мати KPI з адаптації в операційному плані.
Чому ми так уважно слідкуємо за переговорами на COP30?
- Рішення COP30 формують рамки, за якими бізнес працюватиме
У рамках підготовки до COP30 зазначено: «Climate plans are turning into country platforms… At the heart … how we pay for it» — офіційна позиція UNFCCC.
Для бізнесу це означає: не лише скорочення викидів, але й питання фінансів, адаптації, ризиків. - Ринки вуглецю і механізми компенсації стають більш структурованими
У травні 2025 року UNFCCC прийняла ключові правила щодо кредитування проектів з компенсації викидів.
Це створює нові можливості для бізнесу: як джерело доходу (наприклад, участь у проєктах компенсації) і як ризик (якщо бізнес не вимірює свій слід). - Адаптація та стійкість — не лише для держав, але й для приватного сектору
На COP30 однією з ключових тем є «Глобальна мета з адаптації (GGA)» — показники, які оцінюватимуть, як країни і бізнес реагують на кліматичні зміни.
Бізнес, що працює в Україні, як у зоні ризику та трансформації, має враховувати не тільки викиди, але і вплив на свою стійкість, на ланцюги постачання, на кліматичні ризики. - Міжнародна конкурентоспроможність
Український бізнес, який матиме чіткі дані про свій вплив і план дій на декарбонізацію та адаптацію, буде краще сприйнятий міжнародними партнерами й інвесторами. Команда BDO в Україні взяла це як частину своєї місії: підтримувати клієнтів у впровадженні екологічних практик, залученні фінансування, виконанні міжнародних стандартів.
Для бізнесу в Україні участь у міжнародних кліматичних конференціях — не просто PR-акція. Це — сигнал до дії. Ми, в BDO в Україні, переконані: рахувати свій вплив на клімат — це вже не опція, це вимога часу. А рішення COP30 створять нові правила гри.
Компанії, які завчасно налагодять збір даних, визначать релевантні показники, інтегрують кліматичні цілі в стратегію та звітність, матимуть кращі переговорні позиції з інвесторами, донорами й партнерами. Ми в BDO в Україні бачимо своє завдання в тому, щоб допомогти бізнесу пройти цей шлях структуровано та з урахуванням міжнародних вимог. Якщо ваша компанія планує системно підходити до вимірювання й управління кліматичним впливом, звертайтесь до нас.


