Пандемія коронавірусу продовжує призводити до негативних кризових явищ в економіці - як на локальному, так і на міжнародному рівні. З одного боку, ціла низка економічних чинників цілком обґрунтовано можуть призвести до збільшення собівартості продукції та супутніх послуг. Наприклад, здешевлення гривні, закриття кордонів та зміна звичайних логістичних маршрутів, обмеження експорту та обмежена пропозиція сировини. З іншого боку, деякі бізнесмени можуть зловживати збільшеним ажіотажним попитом на окремі товари та встановлювати завищені ціни, отримуючи ситуативні вигоди та в рази збільшуючи свій дохід.
Аби мінімізувати негативні наслідки для населення, пов'язані із можливим зростанням цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, уряд 22 квітня затвердив переліки товарів протиепідемічного призначення та товарів, що мають істотну соціальну значущість, а також ввів нове регулювання щодо цих груп товарів.
Такі переліки включають:
- 10 харчових продуктів,
- 7 найменувань лікарських засобів,
- 11 найменувань антисептиків та дезінфекційних засобів та
- 20 найменувань засобів індивідуального захисту.
На вказані товари тимчасово (до закінчення дії карантину) поширюються затверджені цією ж постановою Кабінету Міністрів правила цінового регулювання.
Такі правила передбачають обов'язок закладів роздрібної торгівлі декларувати зміну роздрібних цін кожного окремого виду товару незалежно від його ознак (тара, форма випуску тощо). Декларування здійснюватиметься в електронному вигляді через офіційний сайт Держпродспоживслужби. Ця Служба вестиме Реєстр роздрібних цін, до якого буде вноситись інформація про задекларовані ціни та відомості про заклад роздрібної торгівлі, в якому товар реалізується. За допомогою цього нововведення можна буде відслідковувати динаміку цін на зазначені товари в роздрібному сегменті.
У випадку зловживань цінами, може включатися каральний механізм, наприклад, за допомогою Антимонопольного комітету України. Так, Комітет співпрацює з Мінекономіки в ході моніторингу цін на продукти першої необхідності, може проводити зустрічі та надавати представникам бізнесу обов'язкові для виконання рекомендації щодо недопущення зловживань в умовах пандемії. Він може розпочати справи та накладати суттєві штрафи (аж до 10 % від річної виручки) за встановлення економічно необґрунтованих цін.
Водночас, окремі народні депутати вважають, що вже існуючих форм відповідальності недостатньо, та пропонують передбачити і кримінальну відповідальність за такі порушення.
Але постає питання, чи є це необхідним та до яких наслідків це може призвести?
Зокрема, декілька народних обранців на чолі з Нестором Шуфричем запропонували ввести у Кримінальний кодекс України статтю 199-1, яка б передбачала кримінальну відповідальність за перепродаж протиепідемічних та соціально значущих товарів під час карантину, епідемії за ціною у 1,5 і більше разів вище, ніж визначений Урядом рівень . І в якості відповідальності за таке порушення пропонується санкція від штрафу у розмірі 8 500 грн аж до позбавлення волі до семи років з конфіскацією майна.
Тобто, достатньо було б продати, умовно, лише одну захисну маску вартістю у 1,5 разів вище, ніж передбачено Урядом, щоб ризикувати отримати покарання за Кримінальним кодексом України.
Даний законопроект породжував ще дуже багато запитань. Проте хоча і відповідний парламентський комітет даний законопроект відхилив, однак від самої ідеї введення кримінальної відповідальності за «спекуляцію» в даному сегменті ринку, на жаль, не відмовився. Так, схвалений наразі комітетом законопроект № 3274-1 передбачає введення навіть більш підсиленої кримінальної відповідальності (мінімальний штраф підвищено до 17 000 грн, а також додано можливість заборонити особі обіймати певні посади/здійснювати певні види діяльності до 2-ох років) за перепродаж товарів вказаних особливих категорій при перевищенні рівня державної регульованої ціни у два і більше разів на загальну суму від 1700 грн. і більше.
Ми вважаємо, що прийняття такого законопроекту може призвести до зворотного ефекту та стати ще одним інструментом для «міліцейського терору», оскільки застосовувати такі недосконалі поняття як «перепродаж», «реалізація», «перевищення цін» будуть саме правоохоронці. Так, немає законодавчого визначення поняття «перепродаж» - чи підпадатиме перший продаж після імпорту товару під поняття перепродажу? Не виключено, що правоохоронці займуть позицію, що так, це уже перепродаж. Водночас адвокати будуть доказувати, що це саме перший продаж на території України, але ще не перепродаж. Однак чи захоче бізнес йти на ризики і вдаватися у довгі юридичні дискусії, якщо управлінські рішення треба приймати тут і зараз? Навряд.
Також не відповідає законопроект на питання, що робити тим компаніям, які уже закупили «зарегульований» товар по ціні, що є вищою за задекларовану: продавати за нижчою ціною собі у збиток? Продавати із націнкою із ризиками кримінального переслідування для директора? Навряд чи ці варіанти будуть прийнятними для бізнесу. Простіше цей товар тримати на складі до кращих часів.
Такі законодавчі ініціативи не виглядають логічними і з точки зору держави. Так, з одного боку, держава заявляє про введення цінового регулювання на певні види товарів в умовах епідемії. Водночас введення кримінальної відповідальності за завищення ціни у більше 2 рази, означає, що продавати із перевищенням, наприклад, у 1,99 рази від встановленої державою ціни - можна. Тобто матиме місце своєрідна «легалізація» спекуляції до певного рівня.
У пояснювальній записці до законопроекту, яким планується введення кримінальної відповідальності за перепродаж певної категорії регульованих товарів вище установленої державою ціни, зазначена благородна мета - підтримка шляхом контролю рівня цін рівня життя населення під час карантину, в першу чергу малозабезпечених громадян. Автори такої ініціативи апелюють до даних про зростання цін на гречку, буряки тощо.
На початку карантину усі ми стикнулися із певним дефіцитом та завищенням цін на засоби захисту, антисептики, на певні категорії ліків тощо. Водночас, враховуючи реалії функціонування правоохоронної та судової системи в Україні, такими драконівськими методами як кримінальне переслідування за встановлення певного рівня цін є ризики спровокувати справжній дефіцит, адже примусити підприємців імпортувати товар та торгувати ним під загрозою ув'язнення, у держави немає інструментів.
Катерина Гупало, адвокат, партнер Адвокатського об'єднання «Арцінгер»
Лана Сінічкіна, адвокат, партнер Адвокатського об'єднання «Арцінгер»
