Матеріал підготував Андрій Халаїм, Провідний юрисконсульт
У 2026 році українська податкова практика демонструє якісну зміну підходів до контролю за міжнародним оподаткуванням. У цій моделі ключове значення має не формальна відповідність документів, а реальний економічний зміст операцій. Саме такий підхід дедалі чіткіше простежується в позиції Державної податкової служби України.
Особливо показовими в цьому контексті є дві індивідуальні податкові консультації:
- № 1450/ІПК/99-00-24-03-03 від 13.03.2026 (щодо КІК)
- № 1052/ІПК/99-00-21-02-03 від 24.02.2026 (щодо трансфертного ціноутворення при експорті сировинних товарів)
Їхнє значення виходить за межі конкретних ситуацій, оскільки вони відображають системний підхід податкового органу до оцінки поведінки платників податків.
Звітність КІК: нові акценти податкового контролю
Перший блок питань, розглянутий в консультації № 1450/ІПК/99-00-24-03-03, стосується звітності щодо контрольованих іноземних компаній. Формально правила звітування визначені доволі чітко: контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про КІК одночасно з річною декларацією, а в разі відсутності повної фінансової інформації допускається подання скороченої форми з подальшим поданням повного звіту. Водночас на практиці ключовим питанням є можливість виправлення помилок у вже поданій звітності.
Позиція податкового органу в цій консультації є принциповою: чинне законодавство не передбачає механізму скасування або визнання недійсним звіту про КІК або відповідного додатка. Такий підхід означає, що будь-який поданий звіт, навіть якщо він містить помилки або поданий за неправильний звітний період, залишається в інформаційній системі податкових органів і враховується при подальшому аналізі. Єдиним доступним інструментом для платника податків у такій ситуації є подання пояснень через електронні сервіси або безпосередньо до податкового органу, а також подальше коригування показників шляхом подання уточнюючої звітності.
Ця позиція має більш глибокі наслідки, ніж просто обмеження технічних можливостей платника. Вона фактично змінює саму природу податкового комплаєнсу у сфері КІК. Якщо раніше помилки у звітності часто сприймалися як такі, що можуть бути виправлені без істотних наслідків, то тепер будь-яка неточність стає елементом податкового ризику. З огляду на те, що інформація про КІК використовується податковими органами для комплексного аналізу діяльності платника, зокрема міжнародні структури та джерела доходів, навіть формальна помилка може вплинути на подальшу оцінку податкових зобов’язань.
Трансфертне ціноутворення у 2026 році: пріоритет економічної сутності
Другий блок питань, висвітлений в консультації № 1052/ІПК/99-00-21-02-03, стосується трансфертного ціноутворення при здійсненні операцій із сировинними товарами. У цьому випадку податковий орган фактично закріплює пріоритет економічної сутності операцій над їхнім документальним оформленням.
Ключовим елементом у таких операціях є повідомлення про укладення контракту, яке подається платником податків. Воно підтверджує, що істотні умови договору, зокрема ціна, були узгоджені сторонами на момент його укладення. За умови, що інформація в повідомленні відповідає фактичним обставинам операції, платник має право використовувати дату укладення контракту як базову для порівняння ціни контрольованої операції з ринковими індикаторами.
Водночас консультація чітко окреслює ситуації, коли цей підхід не застосовується. Якщо повідомлення не подано, якщо наведена в ньому інформація не відповідає фактичним умовам, якщо сторони змінюють істотні умови договору або якщо сама поведінка сторін не узгоджується із задекларованими умовами, податковий орган змінює підхід до аналізу. У такому випадку визначальною стає дата переходу права власності на товар або дата його відвантаження, і саме на цю дату здійснюється порівняння ціни з ринковими показниками.
Цей підхід має принципове значення, оскільки фактично позбавляє платника можливості формально зафіксувати вигідну ціну на ранньому етапі угоди, якщо подальша поведінка сторін не відповідає задекларованим умовам. Більше того, податковий орган прямо вказує, що у випадку невідповідності між договором і фактичними обставинами операції для цілей трансфертного ціноутворення визначальними є саме реальні дії сторін, використані активи та розподіл ризиків. Такий підхід повністю відповідає міжнародній практиці застосування принципу «витягнутої руки», де аналіз функцій, активів і ризиків має вирішальне значення.
Нова модель податкового контролю в Україні
Узагальнюючи підходи, викладені в консультаціях № 1450/ІПК/99-00-24-03-03 та № 1052/ІПК/99-00-21-02-03, можна констатувати як формування нової моделі податкового контролю в Україні. Ця модель базується на глибокому аналізі діяльності платника, зіставленні різних джерел інформації та оцінці економічної сутності операцій. У таких умовах будь-які розбіжності між документальним оформленням і фактичною діяльністю перестають бути формальністю і перетворюються на підставу для податкових ризиків.
Відповідно, бізнес змушений адаптуватися до нових правил гри. Податковий комплаєнс більше не може обмежуватися правильним оформленням документів або формальним дотриманням процедур. Він вимагає системного підходу, який передбачає узгодженість усіх елементів діяльності: від структури міжнародного бізнесу до фактичних умов виконання господарських операцій. Саме така узгодженість стає ключовою умовою мінімізації податкових ризиків у сучасному регуляторному середовищі.
Співпрацюючи з BDO в Україні, ви отримуєте комплексну підтримку з питань ТЦУ та КІК. Наші фахівці допомагають бізнесу впевнено орієнтуватися в складних податкових вимогах, зменшувати ризики і забезпечувати відповідність сучасним стандартам міжнародного оподаткування.
Якщо вам потрібні додаткові роз’яснення або ви хочете отримати професійну підтримку, звертайтесь до нас.
