Законом України № 540-IX від 30 березня 2020 року (надалі - "Закон") внесено суттєві зміни до Кодексу законів про працю та інших законів, що регулюють трудові відносини.
Гнучкий режим робочого часу
Відтепер на рівні закону передбачена можливість встановити працівнику гнучкий режим робочого часу (надалі - "ГРРЧ") як при прийнятті на роботу, так і згодом. ГРРЧ допускає встановлення конкретним працівникам режиму роботи, відмінного від загального режиму, визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку. Такий режим може передбачати фіксований робочий час, змінний робочий час (працівник на власний розсуд визначає періоди здійснення ним роботи), а також час перерви.
Дистанційна (надомна) робота
Закон запроваджує нову для України концепцію - дистанційної роботи - та встановлює її детальне регулювання, зокрема, ототожнює її з вже існуючою практикою надомної роботи. Дистанційна (надомна) робота передбачає можливість для працівника виконувати роботу, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, у будь-якому місці за його вибором поза приміщенням роботодавця.
Оплата часу простою
Законом прямо передбачено, що час простою у період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, є часом простою не з вини працівника, який має оплачуватися не нижче від двох третин тарифної ставки працівника.
Допомога по частковому безробіттю
Допомога по частковому безробіттю тепер, серед іншого, надається також і у разі вимушеного зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, якщо їх роботодавцем вживаються заходи щодо профілактики та запобігання поширенню епідемії на виконання відповідного рішення місцевої адміністрації.
Така допомога надається за зверненням роботодавця (із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва) усім застрахованим особам, з якими оформлено трудові відносини. Разом з тим, допомога не надається у разі наявності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ за певний період.
Вплив на роботодавців
Вищезазначені зміни дозволяють роботодавцям підвищити ефективність своєї господарської діяльності, оптимізувавши використання можливостей наявного персоналу. Також роботодавці можуть отримати деяку фінансову підтримку для збереження свого наявного підготовленого персоналу, що важливо для покращення обслуговування клієнтів і їх утримання.
