Український крипторинок сьогодні перебуває у правовому вакуумі. Попри ухвалення ще у 2022 році Закону України «Про віртуальні активи», його норми досі не набули чинності.
Це пов’язано з тим, що закон почне діяти лише після внесення змін до Податкового кодексу, які мають визначити порядок оподаткування операцій з криптоактивами.
Водночас торги на міжнародних біржах тривають, прибутки зростають, а податкова служба вже надсилає запити. Тож постає питання: як у цій ситуації діяти криптоінвесторам та що їх очікує після прийняття змін до Податкового кодексу?
Чинна позиція ДПС: криптовалюта = дохід
У Податковому кодексі відсутні окремі положення щодо оподаткування віртуальних активів. Проте є роз'яснення податкових органів щодо порядку оподаткування доходу фізичної особи від операцій із криптовалютою.
Зокрема, в податковій консультації № 4217/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 05.08.2025 ДПС зазначає: поки правового статусу криптовалют в Україні немає діють загальні норми Податкового кодексу.
Це означає, що прибуток від продажу криптовалюти включається до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи. Якщо джерело виплати знаходиться за кордоном, він вважається іноземним доходом, а якщо виплата надходить від українського резидента -іншим доходом. В обох випадках застосовується базове оподаткування: 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору.
Для підтвердження витрат (собівартості) криптовалюти податкова радить зберігати документи, що підтверджують інформацію про дату купівлі криптовалюти, її ціну, біржу або платформу, комісії та інші супутні витрати. Без цього податкова розглядатиме весь дохід як прибуток.
Декларування та сплата
Нарахування, утримання та сплата ПДФО і військового збору здійснюються згідно зі ст. 168 Податкового Кодексу.
Зокрема, якщо криптодоходи надходять від особи, яка не є податковим агентом (наприклад, від операцій на біржі), платник зобов’язаний самостійно:
- включити суму доходу до загального річного оподатковуваного доходу;
- подати декларацію за результатами звітного року;
- сплатити ПДФО та військовий збір із таких доходів.
Декларація подається за базовий звітний період, який відповідає календарному року, і має бути подана не пізніше 1 травня року, що настає за звітним. Водночас фізична особа зобов’язана самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у декларації, до 1 серпня цього ж року.
Наприклад, прибуток від криптооперацій у 2025 році потрібно буде задекларувати до 1 травня 2026 року, а податки сплатити до 1 серпня 2026 року.
Відповідальність
Неподання декларації з податку на доходи фізичних осіб тягне за собою адміністративну відповідальність та фінансові санкції.
Адміністративний штраф (ст. 164¹ КУпАП) - від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51–136 грн) за перше порушення, і від 5 до 8 НМДГ (85–136 грн) при повторному протягом року.
Фінансові санкції (ст. 123, 124 ПКУ) - штраф у розмірі 10% від суми податкового боргу при виявленні заниження зобов’язань та 20% - якщо таке порушення повторюється.
Пеня - нараховується за кожний день прострочення сплати узгоджених податкових зобов’язань.
Але в реальності - криптовалюта досі залишається «складною мішенню» для податківців. Транзакції відбуваються у децентралізованих мережах, гаманці не прив’язані до паспортів, а іноземні біржі часто не поспішають ділитися інформацією з українськими органами. Як результат - відслідкувати та довести факт отримання доходу майже неможливо.
Тому реальні кейси притягнення до відповідальності - це, здебільшого, історії про посадовців і топ-менеджерів держструктур. НАЗК уважно читає їхні декларації і, якщо знаходить «забуті» криптоактиви, то притягує до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності. Для держслужбовців будь-який токен у гаманці, який не потрапив у декларацію, - це ризик гучного скандалу та реальних санкцій.
Показовий випадок - рішення Львівського окружного адмінсуду від 11 грудня 2024 року у справі № 380/16089/24. Суд підтримав висновок НАЗК щодо ознак корупційного правопорушення в діях заступника Міністра соцполітики.
Згідно з матеріалами, станом на 31 грудня 2022 року він володів SHIB, APT, VTHO, DOGE, VET, NEAR, BNB, BETH і RUNE. Однак у декларації вказав лише Tether (USDT), що зберігався на Binance. Доказів спроб отримати офіційні дані про решту активів він не надав, що, на думку суду, свідчить про невиконання обов’язку повного декларування. У підсумку суд визнав правомірним рішення НАЗК.
Що змінить новий Закон?
У квітні 2025 року у Верховній Раді України зареєстровано законопроект №10225-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів щодо врегулювання обігу віртуальних активів». Документ спрямований на створення чітких правил гри для ринку криптовалют, а також на легалізацію та оподаткування доходів від продажу віртуальних активів.
Ключова новація законопроекту - чітке визначення порядку розкриття інформації про доходи, отримані на криптобіржах. Завдяки цьому ухилитися від декларування стане значно складніше: дані з торгових платформ будуть інтегровані в систему податкового контролю.
Ще один важливий стимул для крипто інвесторів - можливість скористатися пільговою ставкою податку у разі добровільного самостійного декларування криптоактивів. Це фактично «податковий компроміс», який дозволяє уникнути штрафів і зменшити фінансове навантаження при легалізації доходів.
Нові визначення та класифікація
Законопроект оновлює базовий Закон України «Про віртуальні активи» і пропонує використовувати його в новій редакції під назвою «Про ринки віртуальних активів».
Віртуальний актив визнається рухомим майном, що зберігається та передається виключно в електронній формі. Тобто криптовалюта прирівнюється до автомобіля або іншого майна, що можна купити, продати або подарувати, але не використовувати як гроші для повсякденних платежів.
Законопроект передбачає три основні типи віртуальних активів:
- Токени електронних грошей - це, зокрема, стейблкоїни на кшталт USDT, прив’язані до однієї офіційної валюти (наприклад, долара США). Їхня цінність визначається курсом цієї валюти.
- Токени з прив’язкою до активів - ці токени орієнтовані на забезпечення стабільної вартості через прив’язку до фізичного або цифрового майна (наприклад, нерухомості, золота тощо). Цікаво, що емітент такого токена не зобов’язаний володіти активом, до якого токен прив’язано.
- Інші токени - усі інші криптоактиви, які не потрапляють під визначення перших двох категорій. Їх класифікацію здійснюватиме Регулятор (Національний Банк України).
Важливе уточнення: не всі цифрові речі будуть вважатися віртуальними активами. Якщо цифровий об'єкт виконує функції банківського депозиту, фінансового інструменту або пенсійної виплати, він регулюється іншими законами і не підпадає під криптовалютне регулювання.
Податкові перспективи
Прийняття закону очікується до кінця 2025 року, а з 1 січня 2026-го запрацює механізм легалізації криптовалюти. Фізичні особи отримають так званий «амністійний рік» для декларування криптоактивів за пільговою ставкою ПДФО - 5%.
З 1 січня 2027 року доходи від операцій з криптою оподатковуватимуться на загальних підставах - 23% (18% ПДФО + 5% військового збору). Для податкового обліку платник податків самостійно визначатиме прибуток: різниця між доходом від продажу та витратами на придбання токенів, підтвердженими документально.
Під "продажем" мається на увазі не лише конвертація в фіат, а будь-яке відчуження активу за валюту, товари чи послуги. Навіть якщо ви обміняли крипту на іншу крипту з доплатою - це вже оподатковувана операція.
Облік та контроль
Після завершення календарного року (саме він є звітним періодом), платник податку зобов’язаний внести криптоприбуток до річної податкової декларації про доходи. Якщо операція була здійснена через юридичну особу (наприклад, криптоплатформу з українською реєстрацією), вона має також передати інформацію до податкової.
Криптоплатформи (біржі, обмінники) повинні стати на облік у податкових органах та щороку звітувати про операції своїх клієнтів. За порушення передбачені значні штрафи: до 100 мінімальних зарплат за неподання звіту та додатково 0,5 мінімальних зарплат за кожен день прострочення з його поданням.
Висновок
Запровадження з 2026 року повного податкового регулювання віртуальних активів потребує від інвесторів своєчасної підготовки. Щоб уникнути штрафів, суперечок із контролюючими органами та непередбачуваних податкових нарахувань, власникам криптовалют варто вже зараз залучити кваліфіковану юридичну підтримку.
Першочергові кроки включатимуть:
- Аналіз портфеля - визначення, які активи підпадають під нові вимоги та чи є сенс диверсифікувати інвестиції з урахуванням майбутнього оподаткування.
- Документування витрат - підготовка та збереження підтверджень вартості придбання кожного активу, що стане ключовим при розрахунку податку.
- Оцінка податкових пільг - перевірка можливості скористатися пільговою ставкою у разі добровільного декларування або іншими передбаченими законом механізмами податкового структурування.
Комплексний підхід уже сьогодні дозволить інвесторам не лише виконати нові вимоги, а й використати їх як інструмент для підвищення прозорості та легальності свого криптопортфеля.
Авторка: Наталія Мисник, старша юристка ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».
