За останніми дослідженнями, Україна посідає провідне місце серед країн світу у використанні криптовалюти як платіжного засобу. Після початку війни популярність криптоактивів та платежів за їх допомогою в Україні суттєво зросла, а Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров навіть створив офіційні крипто-гаманці для отримання пожертв для України у криптовалюті та цифрових активах.
У цій статті пропонуємо розібратися з особливим видом цифрових активів – NFT, та визначити, яким чином ця технологія регулюється в Україні.
Що таке NFT, в чому їх особливість та як вони працюють?
Щоб зрозуміти, як працюють NFT, потрібно, передусім, розуміти, як працюють децентралізовані мережі та криптовалюта загалом. Так, Інтернет – це сукупність серверів та баз даних, об’єднаних між собою у єдину спільну мережу. Від’єднання одного серверу від мережі, скоріше за все, зумовить неможливість отримання інформації, що зберігається на ньому.
У свою чергу, у децентралізованих мережах уся інформація зберігається одночасно на всіх серверах – втрата одного серверу не зумовить втрати будь-якої інформації у мережі. Ці мережі є надзвичайно захищеними та важко піддаються зламуванню. Мережі криптовалют є децентралізованими та працюють за таким принципом: будь-яка особа може переглянути транзакції, баланс, контракти того чи іншого рахунку в мережі. Вся інформація, що зберігається на крипто-серверах, завжди є достовірною, доступною та прозорою для всіх.
Криптовалюта – це код та об’єкт транзакцій у криптомережах, що має грошовий еквівалент. Криптовалютами із найбільшою капіталізацією сьогодні є Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH) та Tether (USDT). Цей вид активу є взаємозамінним, аналогічно звичайній валюті.
У свою чергу, NFT (non-fungible token - невзаємозамінний токен) – це унікальний код, притаманний певному конкретному об’єкту у криптомережі, що підтверджує його автентичність. Ці об’єкти можна відправляти між різними рахунками у криптомережі та продавати чи купувати.
Технологію NFT почали використовувати у колекціонуванні, при купівлі предметів мистецтва, як активи у відеоіграх, сертифікати анонімної ідентифікації, як засіб для спекуляції на ринках тощо. Об’єми торгівлі на ринку NFT зросли за останні роки в рази та сягають 40 млрд доларів на рік.
На сьогоднішній день найбільшою популярністю серед колекціонерів та інвесторів користуються NFT-колекції CryptoPunks, Bored Ape Yacht Club, Moonbirds тощо.
Після початку повномасштабної війни, однією із найбільш резонансних подій в українському крипто-просторі стала анонімна пожертва NFT Cryptopunk #5364 на крипто-гаманець Мінцифри України, яку держава реалізувала за 90 ETH (~101 тисяч доларів на момент продажу).
Правове регулювання NFT в Україні
Багато в чому криптовалюта та NFT на сьогоднішній день залишаються у «сірій зоні», тобто поза правовим регулюванням. Наразі держава здійснює напрацювання відповідної законодавчої бази.
Так, 17.02.2022 Верховна Рада України прийняла Закон «Про віртуальні активи» (далі – «Закон»), який набере чинності після прийняття змін до Податкового кодексу України, що стосуватимуться оподаткування операцій з віртуальними активами.
Законом визначається, що NFT та криптовалюти відносяться до «віртуальних активів» та є нематеріальними об’єктами цивільних прав. Тобто фактично законодавець відніс їх до оборотних активів, які можуть бути об’єктами угод та мати конкретних власників.
При цьому Закон заборонив використання віртуальних активів у якості платіжного засобу та у якості предмету обміну на майно чи товари, роботи чи послуги. Такою забороною Закон суттєво обмежив випадки використання віртуальних активів у межах юридичної площини України. Це може мати наслідком позаправове врегулювання сторонами таких відносин, без тих прав, гарантій та обов’язків, які вони могли б мати згідно з цивільним законодавством України.
До того ж, Закон встановив певні види послуг, пов’язані із оборотом віртуальних активів, та зобов’язав отримувати державні дозволи для їх надання. Зокрема, такі види послуг потребуватимуть отримання дозволів від держави:
- зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів;
- обмін віртуальних активів;
- переказ віртуальних активів;
- надання посередницьких послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів.
У дуже загальних рисах також було закріплено процедуру публічної пропозиції віртуальних активів (процедури ICO, IEO, IDO, публічної пропозиції NFT).
Тобто Закон суттєво звужує сферу законного використання віртуальних активів. Так, криптовалюти не зможуть використовуватись в якості платіжного засобу.
Однак, поки Закон не набрав чинності, віртуальні активи все ще можуть бути предметом угод. Пропонуємо розглянути угоду, пов’язану із криптовалютою, на прикладі договору застави NFT за українським правом.
У такій угоді вказується адреса крипто-гаманця однієї зі сторін, на якому зберігатиметься NFT, що слугує предметом забезпечення, та адреса кредитора, на яку цей NFT має бути переведений у разі порушення зобов’язання. Таким чином, NFT слугуватиме заставою. Сторони угоди мають запевнитися, що ці гаманці дійсно належать їх власникам – останні мають пред’явити свої ключі від гаманців.
У договорі обов’язково встановлюється заборона передачі предмета застави третім особам до виконання основного зобов’язання. Недотримання боржником такого положення договору застави повинно вважатися порушенням зобов’язання з боку боржника, що дає кредитору право негайно вимагати повне виконання основного зобов’язання.
Наразі подібні угоди все ще можна укладати, однак після набрання чинності новим Законом такої можливості, на нашу думку, вже не буде. Це зумовлено передбаченою Законом забороною обміну криптоактивів на майно чи товари.
Висновки
У питанні правового регулювання криптовалют та NFT український законодавець виявився прогресивним та водночас стриманим. Новоприйнятий Закон, на наше переконання, лише створює підґрунтя для майбутнього формування повноцінного ринку віртуальних активів в Україні, належним чином врегульованого національним законодавством.
Такий стриманий підхід може бути зумовлений всесвітнім трендом – більшість розвинених країн досі повноцінно не визначилися щодо місця криптовалютних активів у їх економіках.
Проте вже зараз українці створюють успішні криптобіржі, унікальні стартапи, NFT-колекції, а також організації та підприємства, які здійснюють свою діяльність та платять податки поза українською юрисдикцією. Саме тому прогресивне врегулювання сфери віртуальних активів в Україні, а також гнучка система оподаткування зможуть зацікавити іноземних інвесторів та позитивно вплинути на вітчизняні бізнеси і стартапи.
