Одним із найбільш затребуваних питань, які ми чуємо, як від українського, так і від міжнародного бізнесу, є питання отримання компенсації втрат, завданих російською агресією. Чи є сенс сподіватися на державні компенсації або міжнародну допомогу в парадигмі конкретної компанії? Чекати роз’яснень чи робити щось уже зараз? Якщо робити, то що саме?
Як ви знаєте, від початку війни та до цього часу лише напрацьовуються різні концепції та підходи до відшкодування шкоди. Водночас, є доступні юридичні механізми, які необхідно реалізувати вже зараз.
Ми раді поділитися з вами нашими рекомендаціями щодо реалізації алгоритму дій у разі, якщо Ваша компанія зазнала шкоди від російської агресії. Будемо раді допомогти Вам його реалізувати для Вашого максимального захисту.
Росія має понести майнову відповідальність за усі спричинені нею збитки. Звертаючись за стягненням відшкодування, ви не лише захищаєте свої права, але і караєте країну-агресора.
Підготовчі дії
1) Зафіксувати обставини завдання збитків. Незалежно від обрання подальшої процедури компенсації, має бути підтверджено: право на знищене або пошкоджене майно; первісний стан майна або господарської діяльності; факт і обставини події, внаслідок якої завдано шкоди.
2) Провести оцінку розміру збитків. Як правило, такі збитки включають: вартість знищеного або пошкодженого майна, упущену вигоду, наприклад, внаслідок простою підприємств, зупинення їхньої діяльності, переміщення працівників тощо. В деяких випадках можна вести мову про моральну шкоду, наприклад, у разі якщо внаслідок певної події компанія зазнала немайнових втрат.
NB! Незалежно від обрання подальшого способу відшкодування збитків їхня фіксація буде відігравати ключову роль при доведенні права на компенсацію.
Судові процедури
3) Подати індивідуальну заяву до ЄСПЛ для отримання справедливої сатисфакції.
Для звернення до ЄСПЛ встановлено чотиримісячний строк. Тому з реалізацією цієї процедури необхідно поквапитися.
Зазвичай подання заяви до ЄСПЛ здійснюється після вичерпання засобів юридичного захисту на національному рівні. Втім, шукати справедливості в російських судах немає сенсу, в той час як розгляд таких справ в Україні є обмеженим через наявний судовий імунітет. Це дає змогу обґрунтувати можливість подання індивідуальної заяви до ЄСПЛ напряму.
Окрім доведення обставини порушення права, у ЄСПЛ може виникати питання ефективного контролю над територією, де було завдано збитків. Водночас масштаб російської агресії в Україні та масові невибіркові обстріли об’єктів цивільної інфраструктури дозволяє розраховувати, що росію буде зобов’язано відшкодувати завдані нею збитки.
Встановивши порушення росією прав заявника, ЄСПЛ має повноваження присудити йому справедливу сатисфакцію, яка за загальним правилом має повністю привести сторону у такий стан речей, ніби порушення не було.
Подальше виконання рішення ЄСПЛ покладається на державу-відповідача, тобто на росію. Зараз добровільне виконання рішення росією таких рішень видається малоймовірним. Водночас, протягом часу розгляду справи, а це може бути три-п’ять та більше років політична ситуація в росії може змінитися під тиском зовнішніх та внутрішніх чинників. У такому випадку росії доведеться виконувати рішення, якщо вона захоче повернутися до міжнародної спільноти.
4) Звернутися до національного суду з позовом про відшкодування шкоди.
Хоча росія, як і будь-яка інша країна, за законом може бути відповідачем в українських судах лише за її згодою, практика Верховного Суду в певних справах зараз надає можливість ігнорувати судовий імунітет агресора. Це відкриває можливість подання в Україні позову до рф про відшкодування шкоди.
У подальшому рішення національного суду проти рф може стати вихідною точкою для його виконання, як в Україні, так і в іноземних юрисдикціях.
Адміністративна процедура
5) Подати інформаційне повідомлення через електронний кабінет на порталі «Дія» або звернутися до Адміністратора центру надання адміністративних послуг чи до нотаріуса. Це стосується власників (балансоутримувачів) нерухомого майна, інвесторів у будівництво, їхніх правонаступників та ін.
6) Звернутися до обласних або Київської міської державної адміністрації, які є відповідальними за визначення шкоди та збитків підприємств недержавної форми власності, які знаходяться на їхній території.
7) Подати відповідну інформацію через урядовий портал dokaz.gov.ua, що акумулює інформацію для її використання державою на міжнародному рівні: warcrimes.gov.ua – документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності; humanrights.gov.ua – документування порушень прав людини; damaged.in.ua – інформація про розмір збитків, завданих майну для використання у міжнародних судових установах.
NB! Зараз відсутні адміністративні механізми, які б передбачали можливість отримання компенсації завданих російською агресією збитків. Подання таких звернень має на меті отримання відшкодування у майбутньому, коли будуть запроваджені відповідні механізми та джерела фінансування витрат.