10 серпня 2022 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості" № 2421-IX від 18 липня 2022 року (надалі - "Закон"). Закон запроваджує поняття роботи із нефіксованим робочим часом, а також передбачає інші відповідні зміни до трудового законодавства України.
Ключові зміни
- Закон запроваджує поняття роботи із нефіксованим робочим часом, що є нововведенням для України.
- Кількість працівників, найнятих на цій умові, не може перевищувати 10% від загальної кількості працівників, а якщо загальна кількість працівників менша 10, то може бути найнятий тільки один такий працівник.
- Заробітна плата працівникам із нефіксованим робочим часом виплачується за фактично відпрацьований час.
- Мінімальна тривалість оплачуваного робочого часу має становити 32 години на місяць.
- Встановлюється максимальна тривалість робочого часу та днів для працівників із нефіксованим робочим часом.
- Роботодавці можуть включати до трудових договорів додаткові підстави для звільнення працівників із нефіксованим робочим часом.
- Після 12 місяців роботи, працівники із нефіксованим робочим часом можуть звертатися з вимогою переходу на строкову або безстрокову повну зайнятість.
- Встановлюється відповідальність за неправомірне використання роботи із нефіксованим робочим часом:
- Оформлення працівників на роботу із нефіксованим робочим часом, але фактичне виконання ними роботи повний робочий час може призвести до штрафу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (приблизно 1780 доларів США) за працівника.
- Перевищення допустимої кількості працівників із нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого час у працівника може призвести до штрафу у розмірі 3 мінімальних заробітних плат (приблизно 535 доларів США) за працівника.
