Україна: реформа патентного законодавства

Коротко

Новий Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» («Закон») набув чинності 16 липня 2019 року. Хоча з того часу минуло вже два роки, набрання чинності багатьма ключовими для бізнесу положеннями було відкладено тривалими перехідними періодами. Однак, зважаючи на те, що значна частина таких положень почала діяти, а штрафи за порушення мовного законодавства вже зовсім поруч, ми хотіли б окреслити основні аспекти, які українському та іноземному бізнесу варто знати як про чинні вимоги Закону, так і про ті, що незабаром набудуть чинності.

Основні моменти

Закон запровадив низку важливих змін у багатьох сферах бізнесу, зокрема, щодо:

• Обслуговування споживачів та маркування

Стаття 30 Закону передбачає, що обслуговування споживачів здійснюється українською мовою, якщо споживач особисто не попросить про обслуговування іншою мовою.

Крім того, вся інформація, яка стосується товару/послуги, зокрема в інтернет-магазинах та інтернет-каталогах, повинна бути українською мовою. Це також стосується маркування, упакування та супровідної документації для товарів/послуг. Відповідна інформація українською мовою може дублюватися будь-якою іншою мовою. Водночас обсяг та зміст інформації українською мовою не може бути меншим за той, що вимагається Законом України "Про захист прав споживачів".

• Реклами

Відповідно до статті 32 Закону мовою реклами є українська. Однак Закон також встановлює виняток для об’єктів права інтелектуальної власності, які можуть використовуватись в рекламі тією мовою, якою їм надано правову охорону.

Загалом це правило поширюється на всю рекламу, зокрема й на телебаченні та радіо. Хоча поряд з українською мовою рекламу можна розповсюджувати і офіційними мовами ЄС за умови, що вона розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення та/або телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами ЄС. Друковані засоби масової інформації, що видаються однією з офіційних мов ЄС, можуть розміщувати рекламу тією мовою, якою вони видаються.

• Маркування ліків та виробів медичного призначення

Стаття 33 Закону встановлює загальне правило, що маркування лікарських засобів та медичних виробів, а також тексти інструкцій про їх застосування, виконуються українською мовою. Водночас Закон також містить певні винятки щодо лікарських засобів та медичних виробів, що придбаваються через процедури публічних закупівель.

• Розповсюдження та демонстрування фільмів

Стаття 23 Закону вимагає, щоб розповсюдження та демонстрування фільмів в Україні відбувалось українською.

Ним також визначено, що фільми, вироблені суб'єктами кінематографії України, повинні розповсюджуватись та демонструватись в Україні українською мовою. Репліки іншими мовами мають бути озвучені або субтитровані українською мовою, а їх загальна тривалість не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік. Інші фільми мають бути дубльовані або озвучені українською мовою, аби їх можна було розповсюджувати та демонструвати в Україні.

Закон також зобов’язує надавачів послуг відео на замовлення з використанням мережі Інтернет забезпечити завантаження української аудіодоріжки до фільму за замовчуванням за умови, що (i) доступ до такого фільму можливий з території України та (ii) у них наявна відповідна українська аудіодоріжка.

• Комп’ютерних програм з користувацьким інтерфейсом та вебсайтів

Стаття 27 Закону передбачає, що:

1. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, має мати користувацький інтерфейс українською та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами ЄС
2. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс українською мовою, і при цьому версія українською мовою за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу
3. Інтернет-представництва (наприклад, вебсайти, вебсторінки у соціальних мережах) ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються українською мовою. Закон дозволяє існування іншомовних версій інтернет-представництв за умови, що українська версія доступна за замовчуванням для користувачів з України і містить не менше інформації за обсягом та змістом, ніж іншомовні версії
4. Іноземні суб’єкти господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні та мають дочірні підприємства, філії, представництва в Україні, повинні забезпечити, щоб їхні українські версії вебсайтів завантажувались за замовчуванням для користувачів в Україні, а також містили достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власників таких інтернет-представництв
5. Мобільні застосунки зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари/послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу українською мовою.
6. Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, включно з його програмним забезпеченням, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише в ІТ-сфері, може не мати користувацького інтерфейсу українською мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою.

Виняток щодо торговельних марок. На додаток до винятку щодо використання об'єктів права інтелектуальної власності в рекламі, Закон також передбачає загальний виняток щодо використання торговельних марок, який дозволяє їхнє використання тією мовою, якою їм надано правову охорону. Це положення дуже корисне для компаній з іншомовними брендами, оскільки вони не зобов'язані перекладати або транслітерувати свої торговельні марки, якщо останні зареєстровані в Україні.

Перехідні періоди. Майже всі зазначені положення вже чинні, за винятком пунктів ii, iii та iv вимог щодо комп’ютерних програм з користувацьким інтерфейсом та веб-сайтів, які набудуть чинності 16 липня 2022 року.

Санкції. Закон передбачає штраф у розмірі 5100-6800 гривень за повторне протягом року порушення вимог щодо обслуговування споживачів, встановлених статтею 30. Ця санкція також вже є чинною.
Щодо решти перелічених вище положень може бути накладено штраф у розмірі 3400-5100 гривень за перше порушення і близько 8500-11900 гривень за повторне протягом року порушення. Однак ці штрафи почнуть діяти з 16 липня 2022 року.

Органом, що наділений повноваженнями виявляти порушення і накладати штрафи у цій сфері, є Уповноважений із захисту державної мови.

Рекомендації

Оскільки Закон є відносно новим і практика його застосування є досить незначною, ми рекомендуємо:

• уважно стежити за розвитком практики застосування та відслідковувати нові вказівки чи роз’яснення від Уповноваженого із захисту державної мови
• привести господарську діяльності у відповідність до вимог Закону
• перевірити наявність правової охорони на торговельні марки в Україні та зареєструвати додаткові торговельні марки (де це необхідно), аби упевнитись, що до них застосовуватиметься виняток Закону щодо торговельних марок