Unfortunately, your browser does not support our website's current technology. Please use Microsoft Edge, Google Chrome, Mozilla Firefox or Apple Safari.

УРА

Ви успішно зареєструвалися

Спеціалісти патентно-юридичної агенції “Дубинський і Ошарова” розробили гайдлайнс для бізнесу щодо охорони ІВ в умовах воєнного стану

Охорона прав інтелектуальної власності в умовах воєнного стану: ключові рекомендації для бізнесу

Права інтелектуальної власності – це ключова складова сучасного бізнесу. В умовах воєнного стану в фокусі уваги переважають питання захисту життя, здоров’я працівників, забезпечення функціонування бізнесу або ж його релокація. Водночас, втрата прав інтелектуальної власності, розкриття комерційної таємниці, ноу-хау, порушення зобов’язань перед контрагентами матиме негативні, а інколи і непоправні наслідки для продовження успішного бізнесу в мирний час.

Спеціалісти «Дубинский і Ошарова» розробили рекомендації для бізнесу, які дозволять зберегти права інтелектуальної власності компанії під час дії воєнного стану.

1. Охорона прав творців - працівників та підрядників

Відносини з особами, які виконують роботу, пов’язану зі створення об’єктів права інтелектуальної власності, традиційно оформляються у 3 формах:

  • трудова форма (правовий статус творця - працівник)
  • цивільно-правова форма (правовий статус творця - виконавець)
  • підприємницька форма (правовий статус творця – ФОП, виконавець)

Кожна форма має свої особливості, обумовлені статусом особи, яка створює твір, – працівник, фізична особа або ж фізична особа-підприємець. Різняться права та обов’язки такої особи, її гарантії, а також оподаткування.

З точки зору права інтелектуальної власності принциповим є правовий статус працівника та (або) ФОП.

Працівники-творці

У випадку, якщо роботу зі створення об’єктів права інтелектуальної власності здійснює працівник, на нього поширюються гарантії, передбачені трудовим законодавством.

Сучасні технології дозволяють організувати дистанційну роботу працівників, а тому, тимчасовий виїзд працівника (автора чи винахідника) за кордон України не матиме наслідків в контексті відносин інтелектуальної власності. Разом з тим варто пам’ятати про особливості організації відносин щодо службових об’єктів.

Законодавством встановлено, що винахідник зобов’язаний письмово повідомити роботодавця про створення службово винаходу. Останній повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення: 1) подати до НОІВ заявку на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), 2) або передати право на таку реєстрацію іншій особі, 3) або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Відповідні повідомлення та договір мають бути вчинені в письмовій формі, що, з урахуванням віддаленої роботи працівника також може вчинятись і в електронній формі із застосуванням кваліфікованих електронних підписів.

Важливо! Майнові права на комп’ютерні програми та (або) бази даних, створені у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), належать особі, де або у якої працює працівник, який створив ці комп’ютерні програми та (або) бази даних, якщо інше не встановлено договором. Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений за замовленням, належать замовникові, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо працівник (автор чи винахідник) виїхав за кордон України на постійне місце проживання, мають бути актуалізовані відомості в матеріалах заявки, у випадку реєстрації прав в Національному органі інтелектуальної власності (НОІВ).

При організації трудових відносин необхідно враховувати трудові гарантії працівників-авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій, а саме: переважне право в залишенні на роботі.

2. Увага до стану процедур реєстрації прав

Реєстрація прав інтелектуальної власності - складна та тривала процедура, яка передбачає необхідність постійного контролю з боку заявника та його патентного повіреного, вчасних відповідей на повідомлення та запити НОІВ, сплати зборів та державних мит. Порушення строків щодо вчинення дій, надання відповідей чи сплати зборів матиме наслідком втрату прав на відповідні заявки.

Варто враховувати, що листування з НОІВ може забезпечуватися спеціальними системами електронної взаємодії, доступ до яких мають представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені). Користування цими системами значно спрощує листування та дозволяє економити часові ресурси у порівнянні з паперовим форматом.

3. Увага до підтримання чинності прав

Права інтелектуальної власності є строковими. Щодо кожного об’єкта права інтелектуальної власності спеціальними законами встановлено особливості підтримання їх чинності. Наприклад, права на торговельні марки продовжують раз у десять років, а права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки – щорічно.

Зазвичай, НОІВ направляє нагадування про необхідність підтримки чинності прав. Однак з урахуванням воєнного стану, доцільно самостійно пересвідчись, чи не наближається строк сплати відповідних зборів, або звернутись до свого патентного повіреного.

ВАЖЛИВО! Винаходи, корисні моделі та промислові зразки не можуть бути повторно зареєстровані. Відтак порушення строків сплати зборів за підтримання чинності матиме наслідком остаточну втрату прав.

4. Актуалізація інформації про правовий статус правовласника

Відомості про власника прав зареєстрованих об’єктів права інтелектуальної власності вносяться до Державних реєстрів охоронних документів. Зазначені реєстри є відкритими та розміщенні на офіційному сайті Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», який виконує функції НОІВ.

Зважаючи на те, що ефективна реалізація прав часто залежить від правильності інформації, розміщеної в реєстрі, а також на те, що листування з правовласником здійснюється за адресою, зазначеною у відповідному реєстрі, доцільно самостійно перевірити актуальність цих відомостей. У разі, якщо інформація змінилась, варто звернутись до патентного повіреного з проханням актуалізувати цю інформацію.

5. Дотримання умов договорів щодо прав інтелектуальної власності

У сфері інтелектуальної власності укладаються численні договори: передання та ліцензування прав, договори про передання прав на отримання охоронного документу, угоди про співіснування, опціони та договори про створення об’єкта за замовленням, комерційної концесії та договори про виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, тощо.

З договорів випливають зобов’язання, виконання яких утруднюється чи стає неможливим у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Договори про передання виключних майнових прав можуть мати зобов’язання щодо сплати винагороди за відчуження прав, державних зборів, подання цих документів на реєстрацію до НОІВ тощо. Варто пам’ятати, що договір є чинним з дати його підписання сторонами, проте права інтелектуальної власності переходять до набувача (правонаступника) з дати державної реєстрації у НОІВ. Відтак, перед початком використання об’єкта доцільно пересвідчитись у тому, що всі процедури реєстрації прав успішно завершені, а відомості внесені до державного реєстру. Також необхідно перевірити, чи сплачено винагороду за відчуження прав, та отримати підтверджуючі документи.

Істотною умовою ліцензійного договору щодо торговельних марок є контроль якості товарів (послуг), що виробляються (надаються) за договором. Тож доцільно перевірити, чи існує об’єктивна можливість дотримання цієї умови, результати перевірки варто оформити актом.

Щодо договору про передання права на отримання охоронного документу, варто пересвідчитись, чи подані відповідні документи до НОІВ, чи внесені відомості до матеріалів заявки, а також, зважаючи на те, що, зазвичай, внаслідок таких змін обов’язок сплати збору за публікацію відомостей та видачу охоронного документу переходить до правонаступника, необхідно дотриматись строків для сплати цих зборів. У разі несплати зборів, право на отримання охоронного документу буде втрачено.

Законодавством передбачено можливість звільнення від відповідальності у разі порушення зобов’язань, у разі доведення, що такі порушення відбулись у зв’язку з обставинами непереборної сили.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та розмістила загальний офіційний лист ТПП України щодо цих обставин.

Важливо! Факт наявності обставин непереборної сили не звільняє осіб від виконання зобов’язань. В кожному конкретному випадку необхідно довести, що зобов’язання не могло бути виконане у зв’язку з форс-мажором. Тягар доведення буде лежати на стороні, яка порушила чи не виконала зобов’язання, тому необхідно буде доводити не лише факт форс-мажору, але і його влив на неможливість виконати зобов’язання, наприклад, відсутність персоналу в зв’язку з виїздом за кордон чи мобілізацією, релокацію бізнесу з територій, на якій велись бойові дії, припинення роботи банківських установ, поштового чи електронного зв’язку, припинення роботи контрагентів та поставок комплектуючих чи пального, пошкодження майна тощо.

ВАЖЛИВО! Необхідно намагатись здійснити усі можливі дії для того, щоб у зв’язку з невиконанням договору не допустити порушення прав інтелектуальної власності, в тому числі варто узгодити з правовласником або контрагентом зміни до умов договорів.

6. Дотримання прав інтелектуальної власності третіх осіб

Режим воєнного стану не передбачає виключень із загального обв’язку щодо дотримання прав інтелектуальної власності. Як і в мирний час, діє загальне правило, згідно з яким використання об’єкта права інтелектуальної власності можливе з дозволу правовласника, за виключенням випадків, прямо встановлених законом.

Зважаючи на це, у разі виникнення у бізнесу потреби використати певний об’єкт, в першу чергу, необхідно пересвідчитись у тому, чи не охороняється він авторським та/або суміжним правом, чи не є він торговельною маркою чи комерційним найменуванням, промисловим зразком, винаходом чи корисною моделлю.

Варто пам’ятати, що законодавство про охорону торговельних марок дозволяє власнику прав забороняти її використання щодо товару, вже введеного в цивільний оборот у разі зміни або погіршення стану товару.

Законодавство про охорону винаходів та корисних моделей не визнає порушенням прав, що випливають з патенту, використання запатентованого винаходу (корисної моделі) за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо), проте встановлює обов’язок, як це стане практично можливим, негайно повідомити володільця патенту про факт використання та виплатити йому відповідну компенсацію.

ВАЖЛИВО! Патентні повірені, уповноважені законодавством на проведення патентних досліджень, в межах яких може встановлюватися факт використання об’єкта інтелектуальної власності в об’єкті господарської діяльності.

 7. Фіксація фактів порушення чи посягання на права

Захист прав інтелектуальної власності в умовах воєнного стану утруднений, а в регіонах з активними бойовими діями - унеможливлений. Проте судові та правоохоронні органи поступово відновлюють повноцінну роботу, а отже з’являється об’єктивна можливість захисти права.

Зверненню до судових та правоохоронних органів мають передувати підготовчі дії із формування доказової бази. Тому в першу чергу доцільно правильно зафіксувати дії, які є потенційним порушенням прав.

Повноваженнями з фіксації відповідних дій наділені патентні повірені та адвокати. Патентні повірені можуть проводити дослідження, готувати висновки, в яких буде обґрунтовано факт використання відповідного об’єкта права інтелектуальної власності; адвокати можуть направляти відповідні запити, отримувати документи, здійснювати закупку товару, складати акти огляду та готувати правові консультації, в межах яких фіксувати дії, які можуть бути кваліфіковані судовим органами як порушення прав.

8. Комплаєнс-контроль зв’язків бізнесу з російською федерацією

Російська федерація на законодавчому рівні визнана країною-агресором. Законодавством встановлена низка обмежень щодо взаємодії між українським та російським і білоруським бізнесом. Зокрема, діють заборони на ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації, заборонено виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є особи, пов’язані з російською федерацією.

ВАЖЛИВО! Відповідні заборони зобов’язують бізнес проаналізувати контрагентів на предмет зав’язків з російською федерацією, а до договорів варто включити антиколабораційне застереження, яким контрагент гарантує, що на нього не поширюються відповідні законодавчі обмеження.

 9. Можливість примусового ліцензування

Законодавство про охорону прав на винаходи та корисні моделі встановлює правило, за яким з метою забезпечення здоров'я населення, оборони держави, екологічної безпеки та інших інтересів суспільства Кабінет Міністрів України може дозволити використання запатентованого винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без згоди володільця патенту.

ВАЖЛИВО! Правовласникам винаходів та корисних моделей, які можуть бути використані для забезпечення здоров'я населення та оборони держави, варто розробити власний алгоритм дій під час застосування заходів із примусового ліцензування, в тому числі щодо збереження комерційної таємниці та ноу-хау.

 10. Дотримання строків в процедурах охорони прав

13 квітня 2022 року набув чинності Закон України «Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності у період дії воєнного стану», метою якого є захист прав інтелектуальної власності осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії, а також тих, хто наразі не має можливості реалізувати ці права.

Цей Закон, в першу чергу, розрахований на осіб, які постраждали в наслідок збройної агресії, та не звільняє правовласників від обов’язку вчинити дії з охорони прав. Закон не конкретизує процедури відновлення прав в післявоєнний час, не урегульовує відносини конфлікту пріоритетних прав, не визначає правові наслідки входження патентної документації до рівня техніки за заявками, права на які втрачено під час дії воєнного стану, не встановлює порядки вирішення конфліктів відновлених та чинних прав, в тому числі розгляд заперечень НОІВ, позовів судовими органами, заяв Антимонопольним комітетом України, митними та правоохоронними органами, не вирішує питання, пов’язані з представництвом інтересів довірителів, повірені яких в силу обставин припинили свою професійну діяльність в Україні.

ВАЖЛИВО! Доцільно вчасно здійснювати дії з охорони прав інтелектуальної власності.

За більш детальною інформацією звертайтеся, будь ласка, до спеціалістів «Дубинський і Ошарова»:

info@iplaw.com.ua

+ 38 044 490 54 54

https://www.iplaw.com.ua/

Офіційні постачальники послуг