Законопроект № 3853-2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо визначення обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування, відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та скасування корупційного механізму кеш-бек» від 28.07.2020 пропонує скасувати низку суттєвих положень, нещодавно запроваджених Законом № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» від 20.09.2019.
Зокрема, Законопроектом № 3853-2 передбачається:
- Запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування у прив’язці до розміру мінімальної заробітної плати;
- Відновлення права платників єдиного податку не застосовувати реєстратори розрахункових операцій;
- Скасування механізму «кеш-бек».
До цього часу пріоритетним напрямком фіскальної політики було поступове розповсюдження використання реєстраторів розрахункових операцій (надалі – «РРО») на якомога більше сфер господарської діяльності та ширше коло суб’єктів господарювання. Законопроект № 3853-2 демонструє протилежний підхід, який може стати дієвим способом підтримки малого та середнього бізнесу, спростити ведення податкового обліку та зменшити витрати на виконання податкового обов’язку.
Основні положення Законопроекту № 3853-2:
Встановлення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування для платників єдиного додатку у розмірах мінімальної заробітної плати.
- І група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 245 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- ІІ група – фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1230 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
- ІІІ група – фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 4025 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Законопроект може стати дієвим способом підтримки малого та середнього бізнесу, спростити ведення податкового обліку та зменшити витрати на виконання податкового обов’язку.
Чинна редакція пункту 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (надалі – «ПКУ») передбачає визначення обсягу доходу у фіксованій грошовій формі. Оскільки, ставка єдиного податку для платників ІІ групи встановлена у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, а також те, що мінімальна заробітна плата є динамічною величиною, така ініціатива видається цілком зрозуміли кроком. Цей крок адаптований до потреб ринку, він зможе усунути необхідність частого перегляду граничного обсягу доходу та буде своєрідною гарантією стабільності для платників єдиного податку.
Крім того, законопроектом пропонується розповсюдити дію норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ щодо незастосування РРО на господарську діяльність платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення. Відтак, означена категорія платників єдиного податку, за дотриманням передбачених п.296.10 ст. 296 ПКУ умов щодо обсягу доходу, звільнятиметься від обов’язку застосовувати РРО.
Слід відмітити, що пропонована редакція п. 296.10 ст. 296 ПКУ збільшує граничний обсяг доходу, порівняно з чинною редакцією, з перевищенням якого платники єдиного податку ІІ-ІV груп повинні застосовувати реєстратори розрахункових операцій, до 820 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. В той час як нинішня редакція ПКУ встановлює обсяг доходу – 1 000 0000 грн. для платників єдиного податку ІІ-ІV груп, перевищивши який, вони зобов’язані використовувати РРО.
Закон № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» передбачає застосування РРО з 1 квітня 2021 року всіма платниками єдиного податку ІІ-ІV груп, незалежно від обраного виду діяльності та обсягу доходу. Законопроектом № 3853-2 пропонується внести зміни до Закону № 129-IX, які полягають у виключенні цих положень із даного Закону.
Крім того, законопроектом № 3853-2 пропонується внести зміни щодо відновлення права платників єдиного податку ІІ-ІV груп не застосовувати РРО до перевищення граничного обсягу доходу (820 розмірів мінімальної заробітної плати), а також виключення всіх норм Закону № 129-IX щодо механізму «кеш-бек».
Висновок
Ми отримали чергову законодавчу ініціативу, спрямовану на спрощення правил ведення бізнесу платниками єдиного податку, та, як наслідок, скорочення видатків на його утримання. Значення такого кроку важко переоцінити, зважаючи на «економічну» вразливість малого та середнього бізнесу, яка ускладняється ситуацією із поширення коронавірусної хвороби. Прийняття такого закону стане дієвим засобом підтримки платників єдиного податку та буде позитивно сприйняте бізнес спільнотою.
Автори: Ігор Пугайко, радник Hillmont Partners, керівник практики адміністративного і податкового права; Людмила Бойко, старший юрист Hillmont Partners
