12 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4229-ІХ (далі – Закон), який спрямований на покращення захисту приватних осіб у спорах з органами державної влади або місцевого самоврядування щодо витребування майна, набутого з державної або комунальної власності.
ПРИСІЧНИЙ СТРОК НА ВИТРЕБУВАННЯ МАЙНА
Законом встановлюється присічний строк у 10 років, після спливу якого держава або територіальна громада втрачає право на витребування майна від добросовісного набувача.
Вказаний строк відраховується від дня реєстрації права власності першого набувача на нерухоме майно або його передачі, якщо на той час державна реєстрація не була передбачена законом.
Таке правило містить і певні винятки, які стосуються окремих особливо важливих для держави категорій майна, як-от: об’єкти критичної інфраструктури, об’єкти, що мають стратегічне значення, об’єкти й землі оборони, природно-заповідного фонду, гідротехнічних споруд, пам’ятки культурної спадщини.
ПОРЯДОК ПЕРЕБІГУ СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ
Закон передбачає зміну підходу до початку обчислення строку позовної давності у випадку пред’явлення органом державної влади, місцевого самоврядування або прокурором позову про витребування майна, переданого з державної або комунальної власності в приватну власність.
За новими правилами такий строк починає відраховуватися від дня державної реєстрації права власності на майно першого набувача, або з дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, якщо на момент такої передачі реєстрація права або правочину не була передбачена законом.
Отже, Законом передбачається «об’єктивний строк позовної давності», який фактично не залежить від моменту, коли відповідному органу державної влади або місцевого самоврядування стало відомо про вибуття з їхнього володіння нерухомого майна.
КОМПЕНСАТОРНИЙ МЕХАНІЗМ ПРИ ВИТРЕБУВАННІ МАЙНА
Законом запроваджується механізм одночасної компенсації добросовісному набувачеві вартості майна у разі задоволення позову про витребування майна, поданого органом державної влади, місцевого самоврядування або прокурором.
Ухвалюючи рішення про задоволення такого позову, суд одночасно зобов’язаний вказати про перерахування на користь добросовісного набувача компенсації вартості витребуваного нерухомого майна. Розмір компенсації визначається відповідно до вартості майна на дату подання позову про витребування майна на підставі проведеної оцінки.
Після відшкодування державою або територіальною громадою вартості витребуваного майна на підставі рішення суду до них автоматично переходить право вимоги до особи, з вини якої таке майно було незаконно відчужене.
ЗМІНИ ДО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Орган державної влади, місцевого самоврядування або прокурор у разі звернення до суду із позовом про витребування майна зобов’язані внести на депозитний рахунок суду кошти в розмірі вартості спірного майна як компенсації у випадку задоволення позову.
ОСОБЛИВОСТІ ДІЇ ЗАКОНУ У ЧАСІ
Закон прямо встановлює, що його приписи щодо виплати компенсації, а також обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, мають зворотну дію в часі в справах, у яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна в добросовісного набувача на день набрання чинності таким Законом.
Закон було підписано Головою Верховної Ради України 17 березня 2025 року та направлено на підпис Президенту України. Положення Закону передбачають, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
