Протягом останніх чотирьох років Антимонопольний комітет України («АМКУ») суттєво посилив правозастосування щодо так званих порушень «ган-джампінг», коли злиття або поглинання здійснюються до отримання дозволу АМКУ. Ця тенденція відображається не лише у зростанні кількості справ, але й у еволюції підходів АМКУ до розслідувань, визначення розміру штрафів та матеріально-правової оцінки.
Команда Kinstellar з конкурентного права в Україні провела ґрунтовний аналіз усіх випадків «gun‑jumping» за період з січня 2022 року до грудня 2025 року, виявивши ключові тенденції в правозастосуванні Антимонопольним комітетом України (АМКУ). Ексклюзивна зведена таблиця всіх справ разом із тими, що завершилися значними штрафами на сотні тисяч євро, доступна за запитом.
Тенденції правозастосування та штрафи
Кількість справ про порушення у вигляді здійснення концентрацій без попереднього дозволу стабільно зростала: з 17 у 2022 році та 31 у 2023 році до 63 у 2024 році та 69 у 2025 році. На практиці такі справи зазвичай виникають або внаслідок подання сторонами повідомлень про концентрацію постфактум, або в межах розслідувань з ініціативи самого АМКУ, коли Комітет самостійно виявляє потенційне порушення. У 2025 році з 69 рішень про накладення штрафів 27 справ були ініційовані самим АМКУ, тоді як 42 – за поданими постфактум заявами.
Поряд зі зростанням правозастосування розширився і діапазон розмірів штрафів. У 2024 році штрафи сягали приблизно 855000 євро, тоді як у 2025 році максимальний штраф становив близько 204000 євро. На нижньому рівні діапазону найменший штраф, накладений протягом цього періоду, становив 4 євро. Справа стосувалась придбання активів через приватизаційний аукціон (хоча це прямо не зазначено, такий номінальний штраф, ймовірно, пояснюється тим, що придбаний об’єкт не функціонував протягом кількох років).
Примітно, що при визначенні розміру штрафів АМКУ переважно застосовував статтю 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Порядок визначення розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджений рішенням АМКУ № 22-рп від 14 грудня 2023 року («Порядок визначення штрафів»). Детальний огляд цього Порядку доступний тут.
Протягом останніх чотирьох років справи про порушення у вигляді здійснення концентрацій без попереднього дозволу охоплювали широкий спектр галузей, із особливим акцентом на енергетиці та природних ресурсах. Ця тенденція стала особливо помітною у 2025 році, коли АМКУ посилив контроль за концентраціями на регіональних ринках роздрібної торгівлі пальним. Як зазначив сам орган, 2025 рік став переломним у частині посилення контролю за транзакціями – протягом року було розглянуто близько 600 повідомлень щодо набуття контролю над автозаправними станціями.
Що стосується географічного охоплення, лише незначна частина справ АМКУ у 2022–2025 роках стосувалася виключно іноземних угод між нерезидентами (foreign-to-foreign transactions), тоді як більшість – за участю українських компаній або фізичних осіб.
При визначенні розміру штрафів у проаналізованих рішеннях АМКУ, як правило, враховував такі пом’якшувальні обставини:
- відповідач повідомив про концентрацію до її здійснення, однак угода була закрита до отримання дозволу АМКУ;
- відповідач звернувся за дозволом до відкриття провадження;
- концентрація не призвела до монополізації або суттєвого обмеження конкуренції на ринках України.
Переосмислення колективної відповідальності
Додатково підкреслюючи роль судового контролю, два рішення АМКУ, ухвалені у грудні 2025 року, стали наслідком судових проваджень, у яких відповідачі оскаржували первісно накладені штрафи.
В обох випадках АМКУ переглянув розміри штрафів після того, як Верховний Суд України встановив, що Комітет неправильно застосував принцип колективної відповідальності, розрахувавши відповідні штрафи на основі сукупного доходу всієї групи компаній, а не доходу конкретних суб’єктів, відповідальних за конкретні порушення. В результаті АМКУ ухвалив додаткові рішення із переглянутими, зменшеними штрафами. Наразі штрафи розраховуються виходячи з фінансових показників саме порушника, а не всієї групи. Водночас, якщо інші компанії групи безпосередньо залучені до порушення (наприклад, шляхом фінансування відповідної угоди), АМКУ може враховувати і їхні фінансові показники при визначенні відповідного штрафу.
Окремий підхід до супутніх обмежень
Ще одна справа про порушення у вигляді здійснення концентрацій без попереднього дозволу (вересень 2025 року) ілюструє підхід АМКУ до поетапних угод із передачею активів (включаючи обладнання, проектну і технічну документацію, майнові права та права інтелектуальної власності).
Справу було ініційовано після подання сторонами повідомлення про пов’язану угоду щодо відмови від конкуренції як узгоджену дію – у той час, коли передача активів вже здійснювалася. Подання спричинило відкриття справи після того, як АМКУ виявив потенційні підстави для заборони угоди. Повідомлення про концентрацію було подано лише на пізнішому етапі, у зв’язку з чим АМКУ встановив, що концентрація вже була здійснена, і розпочав провадження про порушення у вигляді здійснення концентрацій без попереднього дозволу. З огляду на прямий зв’язок між угодою щодо відмови від конкуренції та транзакцією, розгляд узгоджених дій було призупинено до винесення рішення у справі про концентрацію.
У своїй оцінці АМКУ відхилив аргумент сторін про те, що передані активи не становлять єдиний майновий комплекс, натомість дійшов висновку, що вони є достатніми для здійснення господарської діяльності та дозволяють набувачу розширити свою присутність на відповідних ринках.
Хоча повідомлення про концентрацію було подано до початку провадження, на покупця було накладено штраф у розмірі близько 202000 євро (Порядок визначення штрафів не застосовувався, оскільки справа була розпочата до набрання ним чинності). Водночас положення про відмову від кункуренції та непереманювання персоналу не були кваліфіковані як «ган-джампінг» і були дозволені як узгоджені дії, що підтверджує підхід АМКУ до оцінки супутніх угод окремо від самої концентрації.
Перспективи та ключові висновки
Заглядаючи в 2026 рік, АМКУ заявив про намір посилити правозастосування на окремих ринках. Зокрема, Комітет оголосив про плани вирішення структурних проблем, пов’язаних із концентраціями та узгодженими діями у сфері онлайн-пошуку та сервісів агрегації цін. Він також зазначив, що зберігати посилену увагу до оцінки злиттів у фармацевтичному секторі, даючи зрозуміти, що як цифровий ринок, так і ринок охорони здоров’я стануть ключовими об’єктами проактивного нагляду.
У сукупності останні дії АМКУ підтверджують подальше посилення контролю за концентраціями в Україні, особливо щодо порушень у вигляді здійснення концентрацій без попереднього дозволу. Стабільне зростання кількості рішень, збільшення частки справ, ініційованих самим АМКУ, а також цілеспрямований контроль за окремими секторами свідчать про перехід Комітету до більш проактивного та системного підходу до моніторингу економічних концентрацій. Водночас нещодавня судова практика та подальші рішення демонструють готовність АМКУ коригувати свою практику правозастосування відповідно до судових висновків, зокрема щодо визначення штрафів і застосування принципів відповідальності в межах груп компаній. З огляду на ці зміни бізнесу слід ретельно оцінювати угоди на відповідність вимогам контролю за концентраціями в Україні та часовим аспектам їх погодження, а також забезпечувати дотримання обов’язку не здійснювати концентрацію до отримання дозволу (standstill) з метою мінімізації ризику порушень у вигляді здійснення концентрацій без попереднього дозволу.
Для отримання додаткової інформації або доступу до повної зведеної таблиці справ про «ган-джампінг» в Україні за 2022–2025 роки просимо звертатися до Юлії Ейсмонт, радниці, за адресою: yulia.eismont@kinstellar.com.
