29 квітня 2025 року Кабінет Міністрів України схвалив та передав на розгляд Верховної Ради законопроєкт №13232, який запроваджує спеціальний податковий режим для самозайнятих осіб, що працюють через цифрові платформи. Очікується, що документ суттєво змінить правила гри для всіх учасників цифрової економіки — від таксистів Uber до орендодавців на Airbnb.
Основна мета законопроєкту
Законопроєкт спрямований на впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, які фізичні особи отримують через цифрові платформи. Таким чином, Україна інтегрується до європейської системи податкової прозорості, яка з 2023 року вже діє в Європейському Союзі.
Що зміниться?
1. Платформи як податкові агенти
Оператори цифрових платформ (Bolt, Glovo, Kabanchik.ua тощо) стануть податковими агентами, тобто самі утримуватимуть податки з доходів фізичних осіб і сплачуватимуть їх до бюджету. Для самозайнятих це означає звільнення від обов’язку реєстрації ФОП, ведення обліку чи подання декларацій. Це спрощує життя тим, хто підпрацьовує онлайн, але ускладнює роботу самих платформ, які змушені будуть виконувати функції податкового обліку та звітності.
2. Пільгове оподаткування
Доходи підзвітних продавців – (фізичні особи та організації), які працюють через платформи, - оподатковуватимуться за пільговою ставкою:
- 5% податку на доходи,
- 5% військового збору
Це менше, ніж загальна ставка для фізичних осіб -18% ПДФО та 5% військового збору.
Проте скористатися цим режимом зможуть лише продавці, які відповідають низці вимог: не мають найманих працівників, не займаються продажем підакцизних товарів, використовують спеціальний рахунок і не перевищують ліміт доходу (близько 6,7 млн грн на рік).
3. Нові визначення: хто є хто у світі платформ
Законопроєкт вводить низку нових термінів, які формалізують статус учасників цифрового ринку:
Платформа - будь-яке програмне забезпечення (вебсайт, додаток тощо), яке забезпечує взаємодію між продавцями і користувачами з метою здійснення звітної (підприємницької) діяльності.
Оператор платформи - організація, що забезпечує повний або частковий доступ до цифрової платформи для продавців товарів і послуг.
Продавець - користувач платформи (фізична особа або організація), зареєстрований на платформі для здійснення підприємницької діяльності.
Звітна діяльність - будь-який з таких видів діяльності: оренда нерухомості, надання особистих послуг, продаж товарів, оренда транспорту, що здійснюється продавцем через платформу за винагороду.
Законопроєкт не стосується цифрових платформ, які не створюють умов для встановлення комерційного зв’язку між продавцем і покупцем або не сприяють здійсненню підприємницької діяльності користувачами. До таких, зокрема, належать:
- Інформаційні платформи, призначені виключно для обміну даними між користувачами, без функціоналу для укладання угод чи оплати (наприклад, RIA, Aviso).
- Рекламні платформи, які використовуються винятково як канали розміщення оголошень, без організації процесу продажу — Facebook, Instagram, Google Ads, YouTube Ads.
- Платіжні сервіси, які забезпечують лише технічну обробку транзакцій і не беруть участі в організації торгівлі або укладанні угод між сторонами. Сюди належать Stripe, PayPal, Revolut та інші платіжні системи.
Таким чином, платформи, які не виконують роль посередника у комерційній взаємодії між користувачами, не підпадають під регулювання, передбачене цим законопроєктом. Деякі платформи можуть підпадати під дію законопроєкту лише частково. Наприклад, OLX у своїй базовій версії функціонує як інформаційна платформа для розміщення оголошень і не потрапляє до сфери регулювання. Водночас сервіс «OLX Доставка», який забезпечує логістичну взаємодію між продавцем і покупцем та включає елементи організації продажу, вже підпадає під вимоги законопроєкту.
4. Обов’язки операторів цифрових платформ
Законопроєкт №13232 запроваджує низку зобов’язань для операторів цифрових платформ, які підпадають під його дію. Такі оператори повинні:
- Здійснювати належну комплексну перевірку користувачів для виявлення підзвітних продавців, тобто тих, хто здійснює звітну діяльність через платформу.
- Щороку подавати звіт до ДПС про доходи підзвітних продавців, отримані від звітної діяльності. Цей звіт має подаватися не пізніше 31 січня наступного року за звітним. Звітним періодом вважається попередній календарний рік.
- Протягом 60 календарних днів після набуття статусу підзвітного оператора платформи подати заяву до ДПС про взяття на облік.
- Надавати у звіті до ДПС чітко визначений обсяг інформації, зокрема дані про ідентифікацію продавців, суми отриманих доходів, періоди діяльності тощо.
- Забезпечити зберігання документів, що підтверджують проведення належної перевірки, протягом щонайменше 5 років із дати, наступної за граничним строком подання звіту.
Запропоновані норми стосуються як резидентів, так і нерезидентів України, які отримують дохід від звітної діяльності через цифрові платформи.
Запровадження жорстких обов’язків для підзвітних операторів платформ хоча й має на меті підвищити прозорість та протидіяти ухиленню від оподаткування, може мати низку негативних наслідків для бізнес-середовища. Зокрема, зростає адміністративне навантаження: вимоги щодо перевірки користувачів, збору значного обсягу даних, подання регулярної звітності та зберігання документів вимагають суттєвих ресурсів - фінансових, технічних і кадрових.
Це особливо відчутно для малих і середніх платформ, які можуть не мати достатньої інфраструктури або бюджетів для виконання нових зобов’язань. Додатковим викликом є юридична невизначеність: у разі помилок або порушень оператори нестимуть серйозну відповідальність, включно зі штрафами, що можуть обраховуватись у сотнях мінімальних заробітних плат.
Наявність неоднозначних формулювань у законодавстві лише підсилює ці ризики, залишаючи простір для різного тлумачення з боку контролюючих органів.
Окрім цього, жорстке регулювання може стримувати інновації та ускладнити вихід нових гравців на ринок. Стартапи, які зазвичай мають обмежені ресурси, можуть визнати бар’єри для входу надто високими. У довгостроковій перспективі це загрожує зменшенням конкуренції та уповільненням цифрового розвитку в Україні.
Також є ризик відтоку користувачів: посилення контролю, зростання податкового навантаження або страх перед розкриттям персональної інформації можуть стимулювати перехід продавців і покупців на нерегульовані або іноземні платформи, які не підпадають під юрисдикцію українського законодавства.
5. Відповідальність за порушення вимог
Запропонований законопроєкт передбачає значні штрафні санкції для підзвітних операторів платформ у разі порушення вимог щодо виявлення підзвітних продавців і подання звітності до ДПС.
Зокрема, неподання звіту про доходи підзвітних продавців карається штрафом у розмірі 100 мінімальних заробітних плат, що станом на 2025 рік становить 800 000 грн. При цьому сплата штрафу не звільняє оператора від обов’язку подати звіт. У разі несвоєчасного подання звіту або його виправлення передбачено штраф у розмірі 0,5 мінімальної зарплати за кожен день прострочення, тобто 4 000 грн на день у 2025 році.
Якщо звіт містить помилки або недостовірні відомості, застосовується аналогічний штраф - 0,5 мінімальної зарплати за кожного продавця, щодо якого виявлено порушення. Якщо таких продавців кілька, штрафи підсумовуються.
У випадках, коли помилки у звіті виникають через порушення правил належної перевірки або внаслідок умисного виключення інформації про продавця, передбачено ще жорсткіше покарання - 5% від суми винагороди, сплаченої такому продавцю протягом звітного періоду, але не менше однієї мінімальної зарплати. Крім того, за порушення строків зберігання документів або недотримання вимог щодо обмеження доступу продавця до платформи, застосовується штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка в 2025 році становить 8 000 грн.
Сплата штрафів не звільняє оператора платформи від обов’язку реєстрації, подання звітів та сплати податків.
Ризики
Такі значні штрафи створюють серйозне регуляторне навантаження на операторів платформ:
- Фінансові ризики зростають пропорційно кількості користувачів. Одна помилка у звітуванні щодо кількох продавців може обернутися багатотисячними штрафами, що становить реальну загрозу для платформи, особливо середньої чи малої.
- Потреба у спеціалізованій інфраструктурі обліку та перевірки призведе до зростання витрат на ІТ-рішення, персонал, правовий супровід — це погіршить конкурентоспроможність українських платформ порівняно з міжнародними аналогами.
- Незрозумілість або складність окремих положень (наприклад, оцінка належної комплексної перевірки) створює простір для суб'єктивного тлумачення з боку контролюючого органу, що посилює ризики правової невизначеності.
У підсумку можна стверджувати, що, попри важливу мету законопроєкту — забезпечення прозорості, справедливого оподаткування та гармонізації із законодавством ЄС, — надмірна зарегульованість може стати перешкодою для розвитку цифрового підприємництва в Україні. Потрібен зважений баланс між фіскальними цілями держави та реальними можливостями бізнесу виконувати нові вимоги без шкоди для інновацій і конкуренції.
Рекомендації:
Зважаючи на те, що обов’язок зареєструватися в ДПС виникне вже протягом 60 днів після ухвалення закону, операторам цифрових платформ доцільно не зволікати з підготовкою.
- Вже зараз слід провести ґрунтовний юридичний аудит бізнес-моделі, аби точно визначити, чи підпадає діяльність під регулювання законопроєкту №13232, та сформувати чіткий план дій для своєчасного і коректного виконання нових зобов’язань.
- Доцільно залучити фахових юристів для аналізу структури взаємодії з користувачами, податкових зобов’язань і ризиків — помилки у звітності можуть обернутись критичними штрафами.
- Самозайнятим особам варто проконсультуватися щодо вибору режиму оподаткування, аби не втратити права на пільги та уникнути подвійного податкового навантаження.
- Платформи, що лише частково підпадають під регулювання, мають чітко визначити межі цієї відповідності та за потреби адаптувати бізнес-модель.
З огляду на високі штрафи, нові юридичні обов’язки та потенційні ризики, своєчасна юридична підтримка стає критично важливою умовою безпечного входу в новий режим регулювання. Професійний супровід допоможе не лише знизити регуляторні ризики, але й уникнути непередбачених витрат, які можуть серйозно загрожувати сталості бізнесу.
Авторка: Наталія Мисник, старша юристка ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».
