Unfortunately, your browser does not support our website's current technology. Please use Microsoft Edge, Google Chrome, Mozilla Firefox or Apple Safari.

УРА

Ви успішно зареєструвалися

Коментар «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо судового дозволу Службі безпеки України на проведення обшуку на підприємстві

Кривий Ріг, 20 жовтня 2020 р. У деяких українських ЗМІ поширилася інформація про те, що 13 жовтня Шевченківський районний суд м. Київ ухвалив рішення надати дозвіл Службі безпеки України на проведення обшуку в «АрселорМіттал Кривий Ріг». Як законослухняний платник податків і господарський суб'єкт підприємство завжди тісно співпрацює з усіма правоохоронними органами.

За повідомленнями ЗМІ правоохоронці звинувачують «АрселорМіттал Кривий Ріг» в ухиленні від сплати податків і заниженні обов'язкових платежів за землю у 2015-2019 рр. СБУ вже провела на підприємстві слідчі дії на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Київ, пов'язані з податковими платежами. Компанія категорично відкидає необґрунтовані звинувачення, і у зв'язку з цим хочемо пояснити наступне.

Минулого року Офіс великих платників податків проводив планову перевірку підприємства щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за попередні 4 роки. За результатами перевірки контролюючий орган збільшив податкові зобов'язання «АрселорМіттал Кривий Ріг» на 7,9 млрд грн.

Передбачена законодавством процедура проведення подібних перевірок та оформлення їхніх результатів дає платнику податку право надання у встановлений термін заперечень до акту перевірки. Компанія скористалася цим правом, а у подальшому також оскаржила отримані рішення у Державну податкову службу України. В результаті неупередженого розгляду поданої скарги порядку, встановленому чинним законодавством України, донараховані зобов'язання зменшилися вдвічі - до 3,5 млрд грн.

Згодом «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернувся до суду. Наразі відкрито дві судові справи, провадження за якими не завершено. При цьому стаття 212 Кримінального кодексу України, яка фігурує у судовому рішенні, передбачає ухилення від сплати податків при вже встановленому судом зобов'язанні їх сплатити. До вступу в законну силу судового рішення, податкові донарахування вважаються неузгодженими, і підприємство не зобов'язане їх сплачувати. Це - норми чинного законодавства України, з якими мають бути добре ознайомлені представники правоохоронних органів. Наголошуємо, що факт скасування частини донарахувань в установленому законом адміністративному порядку не може розглядатися як злочин.

За результатами перевірки Офісу великих платників податків одне з найбільших донарахувань «АрселорМіттал Кривий Ріг» отримав відносно рентної плати за користування надрами. Висновок податкових інспекторів грунтувався на нібито неправильному визначенні підприємством об'єкта рентної плати. При цьому вищестоящий податковий орган підтримав аргументацію компанії. Більш того, аналогічної позиції дотримується й судова практика за схожою категорією справ. Зокрема, суди різних інстанцій у своїх рішеннях вказували, що об'єктом рентної плати є мінеральна сировина - залізна руда. Для прикладу, відповідні рішення були винесені на користь основних промислових підприємств Кривого Рогу: ПАТ «Південний ГЗК», ПАТ «ІнГЗК», ПАТ «ЦГЗК», ПАТ «Північний ГЗК». Таким чином, методика розрахунку рентної плати, що застосовується в «АрселорМіттал Кривий Ріг», є обґрунтованою.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» є одним з найбільших в Україні платників податків. У 2015-2019 рр., тобто за останні п'ять років, підприємство сплатило до бюджетів усіх рівнів понад 40 млрд грн податків і зборів, у тому числі 1,8 млрд грн - це рентна плата за видобуток залізної руди і 2,1 млрд грн - податок (плата) за землю. Загальна сума сплачених податків і зборів за 9 місяців 2020 року склала 4,8 млрд грн. Підприємство систематично сплачує всі податки та збори у повному обсязі, як передбачено чинним законодавством, а паралельно, навіть у найбільш кризові для галузі періоди, інвестує у розвиток виробництва та еко-модернізацію. Тому необґрунтовані звинувачення щодо можливого заниження сум сплачених податків викликають у нас суттєве занепокоєння та свідчать про тиск на іноземного інвестора, що явно не сприяє покращенню інвестиційної привабливості України.

Офіційні постачальники послуг