Unfortunately, your browser does not support our website's current technology. Please use Microsoft Edge, Google Chrome, Mozilla Firefox or Apple Safari.

УРА

Ви успішно зареєструвалися

Карантин змінив споживацькі звички 63% українців – дослідження «Делойт»

Карантин змінив споживацькі звички 63% українців – дослідження «Делойт»

Київ, 17 березня 2021 року. «Делойт» в Україні дослідив, як поводилися українські споживачі протягом останнього року, як вплинуло поширення COVID-19 на їхні купівельні звички, а також які тренди простежуються у споживанні товарів різних категорій – від продуктів харчування до дитячих товарів.

Минув рік карантину, який змінив життя людей в усьому світі, зокрема й українців. Особливо чутливою до усіх коливань була сфера ритейлу, яка відчула на собі різні епізоди «пандемійної» поведінки: масове скуповування певних груп товарів, тимчасове закриття торгових точок і врешті-решт зміну структури та способу споживання товарів та послуг. Передусім епідеміологічна ситуація позначилася на зростанні онлайн-торгівлі та швидкому розвитку служб доставки. Особливо гостро обмеження 2020 року вплинули на заклади швидкого харчування, бари й ресторани, де спостерігається значний відтік відвідувачів. Разом з тим карантин став каталізатором діджиталізації сфери ритейлу.

Дослідження «Споживацькі настрої українців у 2020 році» є детальним оглядом споживацької поведінки українців у 2020 році. До вашої уваги пропонуємо його ключові результати.

Тренди нової споживацької поведінки

  • 63% українців зазначили, що карантин вплинув на їхні споживацькі звички.
  • Понад половина респондентів зазначає, що з початком карантину вони стали менше витрачати на алкогольні напої (66%) та рідше відвідувати ресторани й бари (64%).
  • 31% українців під час карантину збільшили свої витрати на лікарські засоби.
  • Більше половини свого бюджету (60%) українці витрачають на продукти харчування та обов'язкові платежі. Частина бюджету, що залишається, рівномірно розподіляється між іншими категоріями товарів. 8% бюджету українцям вдається заощаджувати.
  • До топ-3 категорій, на яких заощаджують українці, ввійшли побутова хімія та предмети домашнього вжитку (62%), одяг і взуття (61%), косметика (60%).

Онлайн VS офлайн

  • 39% українців зазначили, що почали рідше купувати товари у класичних магазинах, водночас 18% респондентів відповіли, що стали надавати перевагу покупкам онлайн.
  • Майже 40% респондентів не почуваються безпечно в магазинах. Однак кожен другий українець непокоїться за збереження своїх даних під час здійснення покупок через інтернет.
  • Переважно офлайн українці купують продукти харчування (59%), алкогольні напої (57%) та лікарські засоби (52%). До топ-3 категорій, які купують онлайн, увійшли косметика та парфумерія (18%), побутова техніка та електроніка (17%), дитячі товари та іграшки (16%).
  • 32% опитаних українців протягом наступних двох років планують більше купувати в онлайн-магазинах, разом з тим 20% мають намір зменшити здійснення покупок у традиційних магазинах.
  • Зі збільшенням доходу в населення зростає схильність до онлайн-покупок та відмови від покупок у традиційних магазинах. І навпаки, зі зменшенням доходу українці на 10% рідше користуються онлайн-магазинами.
  • Найбільше серед населення стали витрачати на онлайн-покупки люди віком 16–29 років (на 9% більше, ніж люди віком 45+ років).

«Результати нашого дослідження відображають очікуваний спад офлайн-покупок та зростання інтернет-шопінгу. Проте така тенденція була б неможливою без відповідного рівня цифрової готовності. Висока розвиненість сучасних технологій у сфері торгівлі дала покупцям можливість безболісно пережити обмеження у здійсненні покупок офлайн і перейти на онлайн. Зважаючи на це, можна говорити, що пандемія стала не причиною, а каталізатором змін і лише прискорила неминуче зростання ринку інтернет-торгівлі. Однак ми не можемо судити про те, наскільки цей ефект виявиться стійким і чи зможуть онлайн-ритейлери утримати відвойовані за час пандемії позиції у довгостроковій перспективі», – зазначає Олександр Ямпольський, керівник галузевої групи з ритейлу та оптової дистрибуції.

Попит на товари різних категорій під час карантину

  • 98% українців продовжують купувати продукти харчування у традиційних магазинах. При цьому середній чек в онлайн-магазинах на 52% вищий, ніж в офлайн. Понад половина респондентів зазначає, що у виборі продуктів надає перевагу конкретним брендам (64% – у традиційних і 72% в онлайн-магазинах).
  • Одяг та взуття українці активно купують як офлайн (94%), так і онлайн (71%). І хоча частота покупок у традиційних магазинах в 1,5 рази вища, ніж через інтернет, середній чек практично не відрізняється .
  • 66% українців зазначили, що з початком карантину стали менше витрачати на алкогольні напої. Вплив бренду на вибір товару цієї категорії чи не найзначніший – 70% респондентів відповіли, що надають перевагу конкретним торговим маркам. Серед улюблених алкогольних напоїв українців – пиво (48%), вино (43%) і коньяк (35%). Найбільшою популярністю користуються вітчизняні виробники алкоголю.
  • Переважна більшість українців (73%) користується сервісами доставки продуктів та готової їжі. Найбільш популярними серед них є Glovo (18%), власні служби доставки ресторанів (12%) і Raketa (10%).
  • Абсолютна більшість українців (97%) купують лікарські засоби в аптеках. Онлайн-покупки в цій категорії здійснюють лише 47% споживачів.

Підтримка бізнесу

  • У період карантину українці активно підтримували вітчизняний бізнес, здійснюючи покупки без особливої на те потреби. Найбільшою підтримкою серед респондентів користувалися сервіси з готовою їжею, заклади швидкого харчування, ресторани і бари.
  • 25% українців зазначили, що купують більше вітчизняних продуктів, навіть якщо вони а дорожчі. 24% респондентів купують товари переважно у тих брендів, які, на їхню думку, правильно відреагували на ситуацію з поширенням COVID-19.
  • Більшість українців (70%) знають продукцію «Made in Ukraine», а 56% її купують. Найменш обізнаними щодо товарів «Made in Ukraine» є жителі східних областей країни (63%), причому 16% із них не купують таку продукцію взагалі.
  • Найбільш популярними категоріями товарів українських виробників є алкогольні напої та продукти харчування.

«Характерним маркером поведінки українських споживачів є «брендозалежнісь». Як демонструє наше дослідження, практично в усіх категоріях товарів бренд значною мірою впливає на остаточний вибір покупців. Обмежений бюджет змушує українців уважніше ставитися до свого вибору, здійснювати раціональні покупки й уникати додаткових витрат на купівлю товарів неперевірених виробників. З другого боку, торгові мережі починають дедалі частіше створювати власні торгові марки, яким довіряють покупці. І хоча бренди та приватні ТМ в Україні переважно знаходяться в різних цінових сегментах, тенденції європейського ринку демонструють, як з часом вони стають повноцінними конкурентами», – коментує Ольга Шамрицька, партнерка з аудиту компаній галузі ритейлу та оптової дистрибуції.

Повну версію дослідження «Споживацькі настрої українців у 2020 році» читайте за посиланням: https://deloi.tt/38OjTo0

Дослідження проводилося методом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, яка відповідає соціально-демографічному портрету населення України.  В опитуванні взяли участь 1600 респондентів з усіх регіонів України (за винятком АР Крим та ОРДЛО).

Про компанію

Deloitte («Делойт») — глобальна мережа компаній, що надають послуги з аудиту і консалтингу. Із сумою глобальних доходів у розмірі 47,6 мільярда доларів США за 2020 фінансовий рік «Делойт» є найбільшою компанією у світі з надання професійних послуг.

Понад 330 тисяч співробітників «Делойт» працюють в більш ніж 150 країнах світу. Українське представництво мережі входить в «Делойт СНД Холдінгз Лімітед» («Делойт», СНД).

Завдяки глобальній мережі «Делойт», а також 25-річному досвіду роботи в Україні, «Делойт» відкриває своїм клієнтам можливості світового класу та надає високоякісні послуги, які спрямовані на підтримку та надання комплексних інтегрованих рішень щодо економічної діяльності клієнтів у галузі енергетики, природних ресурсів та видобувної промисловості, медико-біологічних наук та охорони здоров'я, технологій, медіа та телекомунікацій, споживчого, фінансового, державного та соціального секторів.

Офіційні постачальники послуг