У березні 2022 р. енергосистеми України синхронізувалась з мережею ENTSO-E. Це новий крок для українського ринку на шляху до інтеграції української економіки в Європейський Союз (ЄС). Однак, динамічний початок досі стримують цінові обмеження (прайс-кепи), які нівелюють потенційні переваги вільного імпорту та роблять український ринок електричної енергії (ЕЕ) менш конкурентоспроможним.
Для бізнесу це буквально означає неможливість купувати ЕЕ з ЄС за конкурентною ціною, залишаючись заручниками вузького кола постачальників. У короткостроковій перспективі це призводить до значних додаткових витрат: переплат за аварійну допомогу через зростання середньої ціни після дефіцитних період та покриття небалансів. Для інвесторів – червоний прапорець, який сигналізує про непередбачуваність ринку ЕЕ через регуляторні цінові обмеження. А для України – стагнація конкуренції, сприйняття українського ринку як олігополії старих "гравців" та ототожнення з неефективністю.
Ціновий "бар’єр": передумови та мета
Зі стартом нової моделі українського оптового ринку ЕЕ влітку 2019 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) прийняла рішення встановити тимчасові граничні ціни на ЕЕ для захисту споживачів від можливого коливання тарифів. Прайс-кепи були необхідні в умовах обмеженої конкуренції у перехідний період як запобіжник від штучного завищення цін на ЕЕ та маніпуляцій на ринку.
Натомість тимчасові цінові обмеження, які мали б встановлюватися лише у випадку істотного коливання цін на сегментах ринку, тривають донині. Постановою №1133 від 25 липня 2025 р. "Про граничні ціни на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку" НКРЕКП черговий раз встановила нові граничні ціни з 17:00 до 23:00 на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) на рівні 15 000,00 грн/МВт*год (було 9 000,00 грн/МВт*год) та балансуючому ринку (БР) на рівні 16 000,00 грн/МВт*год (було 10 000,00 грн/МВт*год).
Під час відкритого обговорення проекту Постанови №1133 учасники піднімали питання щодо скасування граничних цін, обґрунтовуючи цю необхідність ризиком неможливості здійснення комерційного імпорту з сусідніх країн у випадку дефіциту ЕЕ. У такій ситуації, щоб уникнути відключення споживачів доведеться залучати аварійну допомогу, яка коштує значно дорожче за ринкову ЕЕ. До прикладу, ціна на аварійну допомогу від 30% до 100% дорожче від комерційної залежно від механізму формування в кожній окремій країні.
Більшість учасників все ж висловилась за підтримку "європейського рівня граничних цін", проте основна відмінність полягає в тому, що в ЄС ці межі носять технічний характер для визначення максимально або мінімально можливої ціни ЕЕ в заявці на РДН чи ВДР. Відповідні цінові обмеження застосовує Nominated Electricity Market Operator (NEMO) – оператор ринку ЕЕ, призначений національним регулятором для управління інтегрованими сегментами РДН та ВДР.
Роль NEMO у формуванні цінових обмежень в ЄС
Відповідно до Регламенту №2015/1222 від 24 липня 2015 р. "Про встановлення настанов щодо розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями" у країнах ЄС функцію єдиного сполучення сегментів РДН та ВДР, включаючи гармонізацію цінових меж в усіх торгових зонах відповідно до Методології гармонізованих максимальних та мінімальних цін клірингу (Harmonised Maximum and Minimum Clearing Prices або HMMCP) спільно з оператором системи передачі, виконує NEMO.
Прайс-кепи, встановлені NEMO, необхідні виключно для запобігання технічним збоям в роботі торгових систем РДН та ВДР. Відповідні цінові обмеження є суттєво ширшими за фактичний діапазон цін на ринку. У ЄС технічні цінові межі гармонізовані для РДН від -500,00 євро/МВт*год до +4 000,00 євро/МВт*год, для ВДР від -9 999,00 євро/МВт*год до +9 999,00 євро/МВт*год. NEMO ініціює зміну прайс-кепів у разі наближення ціни на аукціоні до відповідної межі для забезпечення стабільної транскордонної торгівлі.
В Україні цінові обмеження носять адміністративний характер, адже встановлюються на постійній основі рішеннями НКРЕКП та не підлягають автоматичному коригуванню. Наразі прайс-кепи залишаються штучною "стелею", яка втратила статус тимчасового інструмента управління в кризових ситуаціях та все більше перетворюється на барʼєр для інтеграції українського енергоринку з ЄС.
Прайс-кепи як перепона до інтеграції
Закон України №2019-VIII від 13 квітня 2017 р. "Про ринок електричної енергії" передбачає поступове реформування ринку електричної енергії. Це включає впровадження ринкових механізмів ціноутворення згідно з вимогами Регламенту №2015/1222 і Регламенту №2017/2195 від 23 листопада 2017 р. "Про встановлення настанов щодо балансування електроенергії". Реформи спрямовані на інтеграцію України в європейський енергетичний ринок і забезпечення прозорості та ефективності його функціонування. Передусім це стосується і правил ціноутворення, а саме відмови від адміністративних обмежень на користь ринкових механізмів визначення ціни.
У звіті про остаточну оцінку структури оптового ринку електроенергії ЄС Агентство зі співробітництва регуляторів енергетики (ACER) зазначає, що у сучасній структурі ринку ЕЕ ринкові ціни мають вільно формуватися за попитом і пропозицією. Натомість у випадку регулювання оптових цін на ЕЕ, наприклад, шляхом встановлення адміністративних цінових обмежень, може призвести до зниження ліквідності ринку, обмеження конкуренції, створення ризиків для довгострокової безпеки постачання, а також передчасний вихід з ринку окремих учасників.
Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна має міжнародні зобов'язання імплементувати ринкові принципи в секторі енергетики. Це включає створення умов для вільної конкуренції, забезпечення прозорості та недискримінаційного доступу до ринку. Наразі чергове встановлення прайс-кепів обмежує можливості для повної інтеграції ринків ЕЕ України та ЄС, що фактично не відповідає взятим Україною міжнародним зобов'язанням.
Секретаріат Енергетичного Співтовариства неодноразово наголошував, що продовження практики адміністративного регулювання прайс-кепів впливає на залучення інвестицій для розвитку українського енергетичного ринку. Оператор системи передачі має діяти в кожну годину доби на підставі технічних критеріїв і фактичного стану системи, без будь-яких обмежень, що випливають з рівнів прайс-кепів – як на РДН, так і на БР.
Скасування цінових обмежень: дорожня карта
Чинна Методика визначення істотного коливання цін та встановлення граничних цін на РДН, ВДР та БР, затверджена постановою НКРЕКП №1221 від 27 вересня 2022 р. наразі передбачає порядок встановлення та перегляду прайс-кепів. Секретаріат Енергетичного Співтовариства натомість рекомендує НКРЕКП розробити стратегію лібералізації прайс-кепів із переходом до гармонізованих із ЄС технічних лімітів.
Враховуючи європейський досвід та рекомендації Енергетичного Співтовариства, слід розглянути наступні ключові заходи, що допоможуть адаптувати український енергетичний ринок до європейських стандартів:
- перехід від адміністративних до технічних лімітів: поетапне скасування адміністративних прайс-кепів та запровадження високих технічних меж, які корегуються NEMO у випадку наближення цін на аукціоні до встановлених меж для забезпечення безперервності торгів;
- тимчасові податкові пільги: на перехідний період можливе зниження податкового навантаження на ЕЕ замість штучного цінового обмеження. Орієнтиром може стати повідомлення від 13 жовтня 2021 р. "Боротьба зі зростанням цін на енергоносії: інструментарій для дій та підтримки", в якому Європейська Комісія надала набір "інструментів" для зменшення впливу від зростання цін на енергоресурси. Одним з них є звільнення або застосування зниженої ставки оподаткування до ЕЕ. Такі пільги можуть реалізовуватися шляхом диференційованих ставок або через відшкодування частини податку. У 2022 році Польща та Ірландія саме так зменшували ціновий тиск, тимчасово знижуючи податок на додану вартість на ЕЕ, аби уникнути соціальної напруги в умовах енергетичної кризи;
- моніторинг ринкових змін: заміна попереднього контролю за ціною (ex-ante) на моніторинг після здійснення операції (ex-post). Відповідний підхід полягає в тому, що регулятори не встановлюють адміністративні "стелі" наперед, а здійснюють спостереження за ринком ЕЕ, відслідковуючи маніпуляції та зловживання, які впливають на формування ціни на ЕЕ. У випадку маніпуляцій чи зловживань застосовуються санкції;
- розвиток фінансових інструментів хеджування: створення умов для використання довгострокових договорів купівлі-продажу "зеленої" ЕЕ (Power Purchase Agreements) між виробником та споживачем або постачальником, форвардів на купівлю або продаж визначеного обсягу ЕЕ в майбутньому за фіксованою ціною, а також біржових деривативів таких як ф’ючерси та опціони. Такі інструменти дозволяють учасникам ринку заздалегідь зафіксувати ціну ЕЕ і захиститися від різких цінових коливань. Подібна практика поширена у країнах ЄС, де хеджування є базовим інструментом управління ризиками у випадку високої волатильності ринку ЕЕ.
Отже, на шляху до повної інтеграції ринків ЕЕ України та ЄС вже давно назріла необхідність поетапно здійснити перехід від адміністративних прайс-кепів до гармонізованих технічних меж. Такі межі необхідні виключно для забезпечення безперервності торгів та не покликані спотворювати ціни на енергоресурси, як це роблять прайс-кепи.
Наслідком такого переходу буде значне підвищення ліквідності ринку ЕЕ в Україні, а відтак – підвищення довіри інвесторів, відновлення цінових сигналів, що стимулюватимуть розвиток конкуренції та появу нових учасників на українському ринку ЕЕ, а також зниження цін на ЕЕ для кінцевого споживача у середньостроковій перспективі. Відмова від прайс-кепів – це не забаганка, а стратегічний крок на шляху вступу України в ЄС та повноцінної імплементації норм і практик ЄС.
Автори: Олександр Бородкін, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», Наталія Кравчук, юристка ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».
