19 березня Верховна Рада України (ВРУ) прийняла у першому читанні законопроект №4475 «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)» (законопроект).
Бізнес-спільнота, об'єднана Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, Незалежною асоціацією банків України, Спілкою українських підприємців та Форумом провідних міжнародних фінансових установ, глибоко занепокоєна рішенням ВРУ з огляду на ризик прийняття Закону, що матиме негативні наслідки для економіки через зменшення надходжень до Державного бюджету, а також блокування реалізації визначених Президентом України завдань з розвитку іпотечного кредитування та державних програм з забезпечення населення і бізнесу доступними банківськими кредитами (зокрема, «Доступна іпотека під 7%», «Доступні кредити 5-7-9%»). Замість спрямування коштів на фінансування державних програм банки будуть змушені вливати вільні кошти в капітал, щоб подолати // компенсувати негативні наслідки ухвалення законопроекту. Ця законодавча ініціатива суттєво погіршує правове становище кредиторів у відносинах з боржниками, збільшує кредитні ризики та ризики втрати кредиторами активів.
З огляду на суттєві недоліки пропонованого законодавчого регулювання, бізнес-спільнота наполягає на необхідності відхилення законопроекту через наступне:
- безпідставне розповсюдження умов обов'язкової (примусової) реструктуризації на всі споживчі кредити в іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання повністю не погашено, зокрема й ті, що обслуговуються належним чином;
- порушення конституційного принципу обов’язковості судових рішень та необхідності повторного розгляду судами спорів – пропоноване визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого документа, виданого за рішенням суду для стягнення боргу по кредиту, який підпадатиме під реструктуризацію, суперечить ст. 129-1 Конституції України щодо обов’язковості виконання судового рішення. Це вимагатиме від банків, у разі порушення клієнтом умов реструктуризації, повторно звертатися до суду і проходити тривалі судові процедури отримання за тим самим кредитним і іпотечним договорами судових рішень про стягнення;
- негативні для Державного бюджету наслідки, адже пропонований у проекті перерахунок раніше сплачених боржником сум по кредиту вимагатиме проведення погашень боргів за рахунок витрат кредитора. Це призведе до зменшення фінансового результату до оподаткування кредитора та до несплати до бюджету податку на прибуток кредитора у розмірі 18% від суми погашення і від курсової різниці. За даними Національного банку, в 2020 році 74 платоспроможні банки забезпечили надходження до Державного бюджету понад 7,09 млрд. грн податку на прибуток банківських організацій, що складає майже 7% усіх надходжень до Державного бюджету від сплати податку на прибуток підприємств;
- продовження дії мораторію на стягнення забезпечення за валютними кредитами, всупереч позиції Президента України про те, що продовження дії мораторію є одним зі стримуючих факторів відновлення іпотеки. Мораторій діє понад шість років та дає змогу позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов'язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків, негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності і загалом на належному функціонуванні банківської системи України. Наявність мораторію не стимулює позичальників до пошуку взаємоприйнятних шляхів врегулювання заборгованості і спричиняє негативний вплив на здатність банків виконувати свої зобов'язання перед вкладниками;
- недієвість пропонованого механізму реструктуризації кредитів, який передбачає лише подання заяви про проведення реструктуризації, але подальші дії сторін незрозумілі. Взагалі не передбачено вчинення правочинів і належного оформлення договірної документації, погодження між сторонами умов проведення реструктуризації.
Позиція бізнес-спільноти полягає у неприйнятності та необхідності зміни пропонованих у законопроекті підходів до питання реструктуризації валютних кредитів. Насамперед, відмови від популістських рішень, які нівелюють права кредиторів в Україні, повністю перекладаючи на них відповідальність за невиконання боржником своїх зобов’язань.
