13 липня Верховна Рада України планує розглянути в першому читанні проект Закону №5420 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» (далі – законопроект №5420), який потребує істотного доопрацювання, адже у поточній редакції може завдати більшої шкоди, ніж принести користі.
Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні, Асоціацією платників податків, Федерацією роботодавців України та Асоціацією професійних митних посередників, а також профільна спільнота – Громадська Рада при Державній митній службі України та Громадська Рада при Міністерстві фінансів України – глибоко стурбовані можливим розглядом законопроекту №5420 без врахування пропозицій та коментарів бізнесу, експертів та Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, адже до нього подано низку істотних зауважень та пропозицій, які, поки що, залишилися поза увагою відповідальних органів державної влади.
Бізнес та експерти однозначно підтримують наміри влади боротися з незаконними схемами при митному оформленні товарів, зокрема якщо предметом правопорушення є підакцизні товари. Так, наприклад, запровадження кримінальної відповідальності за незаконне переміщення тютюнових виробів через митний кордон України є одним з основних напрямів реалізації Стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України №570-р від 23 серпня 2017 року. Відтак, бізнес підтримує встановлення кримінальної відповідальності за контрабанду підакцизних товарів.
Проте законопроект №5420 спрямований на встановлення кримінальної відповідальності не лише за контрабанду підакцизних товарів, а також передбачає встановлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування товарів, що призвело або могло призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів. Запропонована редакція статті 201-4 Кримінального кодексу України, на думку бізнесу та експертів, допускає можливість притягнення до кримінальної відповідальності суб’єктів господарювання навіть за неумисні помилки в митних деклараціях. Наведене, на думку бізнесу, може викривити саму суть митного контролю, оскільки митний орган буде займатися не митним оформленням товарів та перевіркою правильності зазначених у митній декларації відомостей, а пошуком формальних причин щодо відмови в митному оформленні, здійснення необґрунтованих коригувань та винесення необґрунтованих рішень, щоб убезпечити себе від можливих звинувачень у сприянні в недостовірному декларуванні, за що пропонується покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 11 років.
Законопроект №5420 пропонує запровадження криміналізації недостовірного декларування товарів, без урахування наявності або відсутності умислу щодо вчинення таких дій. Таке ігнорування особливостей форми вини містить у собі небезпеку порушення прав і свобод людини та законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Водночас, пропонована редакція ст. 201-4 повністю ігнорує те, що невідповідність між інформацією, що міститься у митній декларації, та фактичним станом задекларованих товарів при їх декларуванні у порядку, передбаченому для підприємств, може виникнути через дії власника товарів, виробника, відправника або перевізника. Наприклад, при виготовленні товаросупровідних документів, або при навантаженні, розвантаженні чи перевезенні товарів. Більше того, митне законодавство передбачає значний перелік випадків, коли інформація подана у митній декларації може бути доповнена або змінена (подання додаткової декларації, внесення змін до митної декларації, відкликання декларації тощо).
Запропонована редакція ст. 201-4 взагалі прямо передбачає можливість притягнення до відповідальності при відсутності будь-якої шкоди для держави, оскільки містить формулювання щодо дій, які «могли призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів у значних розмірах». Це означає ґрунтування обвинувачення на припущеннях, що суперечить ч. 3 ст. 62 Конституції України.
Представники бізнес-асоціацій неодноразово зверталися з численними листами до народних депутатів та органів державної влади з проханням істотно доопрацювати законопроект №5420 та провести ґрунтовні обговорення з бізнесом та експертами.
Прийняття законопроекту №5420 без його доопрацювання, без врахування висловлених бізнесом та експертами зауважень, а також без врахування пропозицій, викладених у висновку Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 09 червня 2021 року (протокол №70) є неприпустимим. Бізнес звертається до народних депутатів із закликом доопрацювати законопроект №5420 з урахуванням вказаних зауважень та пропозицій та направити його на повторне перше читання.