Asters успішно захистила у податковому спорі інтереси одного із найбільших міжнародних виробників продуктів харчування в Європі. Так, за результатами касаційного розгляду Верховний Суд залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму понад 130 млн грн.
Декілька висновків Верховного Суду з цієї справи, які озвучені вперше, будуть актуальними для платників, які ведуть облік за національними стандартами бухгалтерського обліку та мають довгострокові зобов’язання за договорами позик, отриманих від власників.
Так, спір стосувався висновку податкового органу, що довгострокові зобов’язання за кредитами із материнською компанією підлягають дисконтуванню за методом справедливої вартості та із застосуванням середньої облікової річної ставки рефінансування НБУ і подальшим відображенням результатів в складі доходів та витрат. При цьому акт перевірки містив ототожнення "справедливої" та "теперішньої" вартості щодо довгострокових зобов’язань. Таке ототожнення визнано судом неправомірними.
Зі свого боку платник оцінив довгострокові фінансові зобов’язання за методом амортизованої собівартості, тобто шляхом нарахування на суму боргу процентів за методом ефективної ставки відсотка. Оскільки позики були отримані від власника компанії, дисконт надалі відображався у складі капіталу. Суд із врахуванням положень П(С)БО 15 "Дохід" та 16 "Витрати", підтримав позицію платника податків та вказав, що аналіз П(С)БО дає підстави для висновку, що не підлягають включенню до доходів (витрат) компанії суми збільшення (зменшення) його активів, у випадку зростання (зменшення) капіталу за рахунок внесків (вилучення) капіталу учасником підприємства.
Додатково суд зазначив, що фінансові інструменти, зокрема фінансові зобов`язання, первісно оцінюються не за справедливою вартістю, а за їх фактичною вартістю. Довгострокові зобов’язання платника за договорами позики не належать до похідних фінансових інструментів, що виключає можливість поширення на них оцінки на кожну наступну після визнання дату балансу за справедливою вартістю, що передбачено в абзацах 1, 3 пункту 31, пункті 32 П (С)БО 13.
Додатково суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин не застосовується П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів", для визначення теперішньої вартості майбутніх чистих грошових надходжень та ставки дисконту. Цей стандарт, згідно з висновком суду, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корисності активів та її розкриття у фінансовій звітності, та не визначає такі методологічні засади щодо зобов`язань.
Над справою працювали юристи практики захисту бізнесу Asters на чолі з партнером Сергієм Гребенюком та відповідальною за проєкт адвокаткою Ларисою Антощук.
Asters — найбільша українська юридична фірма повного циклу з офісами в Києві, Брюсселі, Лондоні та Вашингтоні. Фірма має доступ до понад 125 юрисдикцій через розвинену мережу партнерських юридичних фірм.
