Unfortunately, your browser does not support our website's current technology. Please use Microsoft Edge, Google Chrome, Mozilla Firefox or Apple Safari.

УРА

Ви успішно зареєструвалися

Адміністративна відповідальність за порушення норм Закону України «Про лобіювання»

У цьому випуску

  • Заборона здійснення лобіювання
  • Штрафи за порушення норм Закону України «Про лобіювання»
  • Особи, на яких накладається відповідальність

Вслід за набранням чинності Закону України «Про лобіювання», що відбулось 14 березня 2024 року в другому читанні та в цілому був прийнятий проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства в сфері лобіювання» (підписано Президентом України 16 квітня 2024 року). Закон встановлює відповідальність за порушення норм закону про лобіювання – коротко про основні положення прийнятого акту в нашому інформаційному бюлетені.

Заборона здійснення лобіювання

Прийнятий Закон змінами до пункту 5 частини першої статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) запроваджує новий вид адміністративного стягнення – «заборона здійснення лобіювання».

Змінами до частини сьомої статті 30 КУпАП передбачається, що таке адміністративне стягнення може застосовуватися строком на один рік за рішенням суду в тому випадку, якщо воно передбачене санкцією статті (частини статті) особливої частини Кодексу.

На сьогодні таке стягнення передбачене лише в одному випадку – в разі повторного протягом року неподання або несвоєчасного подання звіту субʼєктом лобіювання, разом із штрафом у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до змін, внесених до статті 285 Кодексу, Постанова суду про адміністративного стягнення заборони здійснення лобіювання у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється Національному агентству з питань запобігання корупції для внесення до Реєстру прозорості запису про зупинення статусу суб’єкта лобіювання.

Штрафи за порушення норм Закону України «Про лобіювання»

Окрім накладення адміністративного стягнення у вигляді заборони здійснення лобіювання, прийнятим Законом також запроваджуються штрафи за низку порушень законодавства у сфері лобіювання:

  • за здійснення лобіювання без набуття статусу субʼєкта лобіювання або якщо такий статус припинений/зупинений передбачений штраф у розмірі 50 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повторне протягом року – 200 – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частини перша та друга нової статті 18846-1 КУпАП);
  • за не повідомлення про наявність обставин, що виключають можливість особи бути суб’єктом лобіювання при реєстрації субʼєктом лобіювання – штраф 500 – 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя нової статті 18846-1 КУпАП);
  • за неподання або несвоєчасне подання звіту - штраф у розмірі 50 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повторно протягом року – 300 – 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із забороною здійснення лобіювання на один рік (частини перша та друга нової статті
    18846-2 КУпАП);
  • неподання або несвоєчасне подання заяви про зупинення або припинення статусу суб’єкта лобіювання або заяви про виключення з Реєстру прозорості відомостей щодо фізичної особи, яка здійснює лобіювання від імені юридичної особи – штраф 100 – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя нової статті 18846-2 КУпАП);
  • порушення обмежень щодо предмета лобіювання або бенефіціара лобіювання – штраф 1000 – 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина четверта нової статті 18846-2 КУпАП).

Справи за відповідними статтями розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів. При цьому право складати протоколи про адміністративні правопорушення покладається на Національне агентство з питань запобігання корупції.

Особи, на яких накладається відповідальність

Відповідно до Примітки до статті 18846-2, суб’єктом правопорушень, санкції за які передбачені у цій статті (неподання або несвоєчасне подання звіту; неподання або несвоєчасне подання заяви про припинення статусу субʼєкта лобіювання; порушення обмежень щодо предмета лобіювання або бенефіціара лобіювання) є фізичні особи та керівники юридичних осіб, які відповідно до Закону України «Про лобіювання» зареєстровані як суб’єкти лобіювання». Щодо статті 18846-1 жодних спеціальних уточнення субʼєктного складу не зроблено.

Передбачається, що Закон набере чинності з дня введення в дію Закону України «Про лобіювання» (тобто, через два місяці після початку роботи Реєстру прозорості, або 1 січня 2025 року).

Матеріал підготовлено:

  • Альона Шуліма, партнерка Pragma Consulting Group, PhD
  • Олена Ялієва, радниця Pragma Consulting Group

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: Загальна інформація, надана в цьому інформаційному бюлетені, не є юридичною консультацією, не може вважатися юридичним джерелом і не може замінити пораду юриста, який ознайомився з фактами вашої справи. Надана інформація є точною на дату публікації, але візьміть до уваги, що законодавче регулювання постійно змінюється.

Офіційні постачальники послуг