Компанії у багатьох секторах економіки у Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) вважають, що діджиталізація є принципово важливим фактором досягнення цілей бізнесу, таких як скорочення витрат, підвищення ефективності та конкурентоспроможності. В ході опитування, метою якого було дослідити цифрове майбутнє ЦСЄ, проведеного провідною міжнародною юридичною фірмою CMS, майже дві третини (65%) компаній у регіоні підтвердили, що діджиталізація є пріоритетним напрямком для досягнення цих цілей.
Хоча тенденція до діджиталізації спостерігалася ще до спалаху Covid-19, пандемія, безсумнівно, вивела питання цифрової трансформації на перші позиції порядку денного бізнесу у ЦСЄ: 38% респондентів завершили або ініціювали нові проекти, у той час як 45% висловили думку, що пандемія сприяла прискоренню реалізації поточних проектів.
Більшість (92%) опитаних вважають, що пандемія прискорить темпи майбутньої цифрової трансформації в їх компаніях і майже дві третини (65%) очікують збільшення ІТ бюджетів наступного року для підтримки діджиталізації. Сектор фінансових послуг та медико-біологічний сектор є основними секторами, в яких, на думку респондентів, відчуватимуться найсерйозніші зміни внаслідок пандемії, за ними слідують сектори виробництва, автомобільної промисловості та енергетики. Лише 6% компаній відклали проекти з цифрової трансформації через пандемію.
«Незважаючи на тривалий вплив Covid-19 в глобальному масштабі, піднімає настрій те, що багато компаній у ЦСЄ або прискорюють реалізацію або планують виділяти більші ресурси для проектів цифрової трансформації», каже Дора Петраній, Управляючий Директор CMS у ЦСЄ. «Ми вже маємо високоякісну цифрову інфраструктуру в багатьох країнах ЦСЄ із швидкісним широкосмуговим доступом до Інтернет, електронною комерцією та мобільним доступом до Інтернет стандарту 4G. Втім, для того аби бути на рівних з іншими розвинутими країнами, нам необхідно стати більш конкурентоспроможними у сфері цифрових технологій, шляхом впровадження нових технологій, таких як мережі стандарту 5G та штучний інтелект, врегульованих необхідними нормативними базами та стандартами».
Єва Талмачі, Спів-керівник практики ТМТ у ЦСЄ в CMS, додає: «Подібно до Західної Європи, величезним джерелом конкурентоспроможності у ЦСЄ є технологія 5G. При цьому, нам все рівно необхідно усунути низку перешкод на шляху вивільнення її повного потенціалу, адже процес стандартизації 5G в Європі ще не завершений. Хоча спільне користування мережами вже відбувається, наприклад, у Чеській Республіці, Польщі, Румунії та Угорщині, ми спостерігаємо різні підходи регуляторів на національному рівні, що необхідно врегулювати для уможливлення ширшого застосування технологій з використанням 5G. Однак в міру того як це відбуватиметься, це матиме величезний вплив на існуючі галузі та наше повсякденне життя в усіх країнах регіону».
Штучний інтелект – потужний інструмент змін, але неоднозначний
В рамках активного руху в напрямку цифрової трансформації багато компаній у ЦСЄ розглядають штучний інтелект як основний інструмент змін, завдяки якому з’являються рішення, що допомагають досягти вищої продуктивності, швидкості та ефективності. Дещо більше половини (58%) учасників опитування вже використовують рішення на основі штучного інтелекту, а переважна більшість (83%) планують здійснити інвестиції пов’язані із штучним інтелектом.
Віра в повноцінний потенціал штучного інтелекту для бізнесу у кожному секторі не є однозначною. Значна частка (86%) хвилюються через можливість виникнення правової відповідальності, а 60% мають або побоювання або великі побоювання щодо безпекових ризиків. На сьогодні лише 4% респондентів вважають, що штучний інтелект є занадто зарегульованим, у той час, коли більш як половина (60%) бажають введення додаткових рекомендацій та нормативів щодо штучного інтелекту.
Томаш Коризма, партнер та Керівник практики інтелектуальної власності CMS у ЦСЄ, каже: «Штучний інтелект створює можливості для трансформації в усіх сферах людської діяльності, але у той самий час і унікальні ризики для компаній, урядів та суспільства в цілому».
Дані та етика йдуть пліч-о-пліч
Результати опитування підтвердили, що безсумнівно «дані – наше все» для зовсім різних компаній у ЦСЄ. Чотири п’ятих (80%) компаній вважають, що дані надзвичайно важливі, а три четвертих або вже інвестують в аналітичну обробку даних (62%) або планують це зробити в найближчому майбутньому (12%). Прикладом, ці компанії наводять свої відділи маркетингу та продажів, а також досліджень та розробок як основних користувачів аналітичних даних.
Лише 1% опитаних кажуть, що вони не розглядають етику як невід’ємну складову того як вони ведуть бізнес. Захист даних, врахування наслідків для людства та прийняття рішень щодо цінностей бренду є питаннями етики, які є частиною діючих корпоративних настанов та політик майже всіх (98%) респондентів.
«Етика перестала бути формальністю – тепер це свідомий, орієнтований на цінності, процес, який має бути ретельно продуманий. Повинно існувати правильне співвідношення у корпоративній поведінці між дотриманням законодавства та правил етики, адже це не завжди одне й те саме. Тому політики з етики в компаніях мають бути переглянуті для врахування поточних цифрових викликів, в тому числі усвідомлення наслідків використання певних даних відповідною технологією. Керівникам юридичних департаментів або керівникам підрозділів із захисту персональних даних слід очікувати, що етика стане важливою частиною їх повсякденного життя» каже Ольга Бєлякова, Спів-керівник практики права у сфері ТМТ у ЦСЄ в CMS.
Етична єдність це певною мірою наслідок Загального регламенту про захист даних (GDPR), який від моменту набрання чинності в Європейському Союзі у травні 2018 року допоміг трансформувати культурний, а також правовий ландшафт з точки зору того як компанії зберігають, управляють та використовують дані замовників.
Клайв Грінгрес, Керівник практики ТМТ в CMS, додає: «Що слід робити керівникам юридичних департаментів? Все більшій кількості їх підлеглих буде необхідно по-справжньому оцінити технології тому, що компаніям врешті решт доведеться або конкурувати з технологіями або проводити угоди в цій сфері. Тому юридичним департаментам потрібно брати на роботу та переучувати фахівців, при цьому володіння технологіями повинне бути основною, а не додатковим навиком чи спеціалізацією. Всі працівники юридичного департаменту повинні розумітися на технологіях.»
Про опитування та звіт CMS Цифрові горизонти ЦСЄ
Це опитування, яке CMS провела під час пандемії у липні та серпні 2020 року, досліджує низку тем, пов’язаних із проектами та пріоритетами діджиталізації, які разом утворюють стратегічний план цифрової трансформації бізнесу. Опитування також містило низку запитань щодо інвестиційних планів респондентів, а також стосовно регулювання та ризиків.
Опитування відображає погляди близько 100 учасників, які здійснюють свою діяльність у 18 країнах регіону ЦСЄ: Албанія, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Чеська Республіка, Естонія, Угорщина, Косово, Латвія, Литва, Македонія, Чорногорія, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія та Україна.
У спробі довідатися думки досвідчених професіоналів у бізнесі/управлінні, інформаційних технологіях/інформаційній безпеці та юриспруденції/комплаєнс, було задіяне широке коло секторів: авіація, споживчі товари, енергетика, фінансові послуги, готелі та дозвілля, медико-біологічні науки та охорона здоров’я, виробництво, прямі інвестиції, професійні послуги, нерухомість та ТМТ.
З більш докладною інформацією та результатами опитування можна ознайомитись у звіті CMS під назвою Цифрові горизонти ЦСЄ – серії звітів, присвячених питанням цифрового майбутнього ЦСЄ https://cms.law/en/ukr/publication/digital-horizons
