Ситуація, яка сьогодні склалась в Україні, викликає неабияке занепокоєння серед іноземних інвесторів та бізнес-спільноти. Нещодавня відставка голови НБУ та політичний тиск, який став цьому причиною, ставлять під сумнів прозорість державної політики, що є необхідною умовою для подальшого залучення іноземних інвестицій. Олександр Лопатін, засновник компанії ITW Systems, ще до вищеописаної ситуації, у матеріалі для Економічної правди зазначав основні умови створення привабливого інвестиційного клімату. Серед них - панування верховенства права і закону, чесна конкуренція, гарантії захисту інвестицій, бізнесу і ділової репутації, реальна підтримка бізнесу. На жаль, останні події не зміцнили впевненість в тому, що необхідні умови для формування привабливого інвестиційного клімату, будуть створені найближчим часом.
Наводимо оригінальний текст публікації для Економічної правди.
Офіс Національної інвестиційної Ради назвав найперспективніші сфери української економіки для залучення іноземних інвестицій. Якщо вірити цим підрахункам, то в Україні зараз найвигідніше вкладати гроші у текстильне виробництво, виробництво одягу, фармацевтичних продуктів, комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, електричного устаткування, меблів, підприємства з вирощування однорічних та дворічних культур, телекомунікації, комп’ютерне програмування. Разом з тим, маючи більше десяти років інвестування в Україну, я бачу набагато ширший спектр можливостей для залучення іноземних інвестицій. Але для цього потрібно забезпечити ряд передумов, враховуючи нинішню реальність, в якій працює бізнес в Україні.
Інвестиції в Україні після COVID-19: бути чи не бути?
Наша американо-українська компанія ITW Systems спеціалізується на виробництві енергоефективних рішень, зокрема дочірня компанія «Інтелтек Україна» займається безпосередньо виробництвом світлодіодного обладнання. Звичайно, як, мабуть, і кожен бізнес, ми відчули на собі вплив кризи: загальне зниження кількості замовлень та спад обсягів виробництва. Однак, кожна криза – це також і можливості. Зараз ми вже бачимо нові перспективи для розвитку бізнесу. Зокрема - розширити лінійку продукції, додати нові функції до вже існуючих позицій. Крім цього, ми розробляємо нові продукти, які допоможуть нашим клієнтам не тільки заощаджувати енергію, а й підтримувати чисте і вільне від бактерій і вірусів середовище. І для всього цього потрібні додаткові вливання. Однак, під час кризи ми на власному прикладі відчули, що в Україні інструментів для захисту інвестором своїх інвестицій критично мало – ми це зрозуміли, зіштовхнувшись з невиплатами по раніше виставлених рахунках за виконану роботу та із випадками недобросовісної конкуренції (тут і поширення неправдивої інформації в ЗМІ і вплив деяких державних структур) Це змушує замислитись над питанням подальшого інвестування більше, ніж вплив самої епідемії та кризи. Тому зараз переді мною, як і перед рештою інвесторів, постало питання чи продовжувати інвестувати.
«А must» для держави: чого чекають інвестори
Необхідно діяти швидко і грамотно. Починати потрібно з «a must», тобто з найважливішого і обов'язкового. Для України критично важливо, особливо зараз, створити привабливий інвестиційний клімат для міжнародних донорів, кредиторів і інвесторів. Головні умови для цього:
- панування верховенства права і закону;
- чесна конкуренція;
- гарантії захисту інвестицій, бізнесу і ділової репутації;
- реальна підтримка бізнесу
Лакмусовий папірець існуючої недовіри до української судової системи – це вимога МВФ прийняття «банківського закону» як умови подальшого кредитування України. Хоча деякі українські політики і намагаються піднести це як нав'язування невигідних умов, потрібно зрозуміти, що МВФ - це не благодійна організація. Міжнародний валютний фонд - це інвестиційна структура, яка хоче, щоб кредити використовувалися за призначенням і вимагає гарантій повернення наданих коштів, а не перетікання їх в кишені одіозних олігархів. Вимога МВФ - це вимушена, але необхідна умова, що є реакцією на конкретні попередні судові рішення. А дії МВФ, в свою чергу, завжди є хорошим індикатором для інших інвесторів.
Окрім забезпечення дотримання законодавчих та правових норм, держава зобов'язана надавати допомогу і підтримку бізнесу. Адже однією з основних функцій держави є економіко-організаційна функція. Це в тому числі і визначення стратегії, і розвиток галузей, і створення найбільш сприятливих умов для розвитку. Такими інструментами підтримки бізнесу державою в Україні можуть бути, наприклад, звільнення бізнесу від податку на прибуток та заміна його податком на виведений капітал. Так у бізнесу залишиться більше коштів, які будуть реінвестовані в розширення і розвиток виробництва. Ще одним досить ефективним інструментом підтримки бізнесу є виділення державою (НБУ) ліквідності банкам, які, в свою чергу, нададуть пільгові/ доступні кредити бізнесу.
Не COVIDом єдиним: спад економіки почався ще у середині 2019-го
Глибина і тривалість кризи, а також початок виходу економіки з рецесії залежить як від ефективності заходів щодо стримування коронавірусу, так і від зусиль влади щодо запобігання широкомасштабним банкрутствам компаній, втратам робочих місць і критичним проблемам фінансового сектора. Але варто розуміти й те, що проблеми в українській економіці почались задовго до епідемії - ознаки спаду спостерігалися вже з середини 2019 року. А COVID-19 лише погіршив ситуацію.
Наприклад, в тому, що американська економіка відновиться і стане ще сильнішою, у мене немає сумнівів. Адже, на мій погляд, те, що спад, який ми спостерігаємо зараз, - це результат впливу епідемії (зовнішнього фактору), а не слабкі місця і проблеми всередині економіки. До початку епідемії, американська економіка за всіма показниками була у відмінному стані. Так, перед Америкою стоїть завдання після зникнення зовнішнього фактору, відновити те, що добре працювало спочатку.
Якщо ж розглянути Україну, то тут, якщо не створювати сприятливих умов для збереження і розвитку бізнесу, то прибравши зовнішній фактор - пандемію, українська економіка, в кращому випадку, повернеться до рівня 2019-20 років. Зараз передумов для її зростання просто немає: адже поки що незмінними залишаються причини рецесії. Отже треба докорінно змінювати підхід.
Проте, слід сказати, що Україна була в не менше, а швидше за все, в більш важкому становищі після подій 2014 року, з порожньою казною і повномасштабною війною. Проте, починаючи з 2015 року спостерігалося зростання від кварталу до кварталу. А значить і зараз ситуація не безвихідна.
Економіка циклічна – надія є
COVID-19, ймовірно, призведе до фундаментальних зрушень у світовій економіці, поведінковим змінам людей і корпорацій. Ми не можемо передбачити як довго триватиме пандемія і як вона в кінцевому підсумку вплине на економіку і бізнес. Але економіка циклічна, кожен спад рано чи пізно супроводжується відновленням.
Економіки більшості країн вже почали виходити з COVID-19. Обережно, поетапно, але, тим не менш, виходити. Крім того, не варто розглядати кризу тільки як спад економіки. Будь-яка криза - це ще й нові перспективи і можливості. Тому немає сенсу чекати поки все повернеться на свої місця, а треба адаптувати бізнес до нових реалій і рухатися вперед. Я бачу непогані нові бізнес-можливості для України, українських компаній. Одним з висновків для бізнесу з цієї кризи є те, що доцільно географічно диверсифікувати деякі ключові бізнес-функції, такі як ланцюжок поставок, виробництво, і навіть розробки. Я вважаю, що Україна з її високоосвіченої робочої силою, промисловим досвідом і можливостями, може легко залучити міжнародний бізнес, як це зробив Китай якийсь час назад.
Можливостей та перспектив більше, ніж достатньо. Треба тільки створити сприятливі умови для їх реалізації. Тоді Україна стане привабливою і для нового бізнесу, і для інвестицій, і для українців, які зможуть реалізувати себе на своїй Батьківщині.
