У жовтні 2021 року Міністерством охорони здоров’я України (далі – МОЗ) була розпочата робота над формуванням Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року в Україні (далі – Стратегія). Документ повинен бути розроблений та затверджений до 01.12.2021 року, відповідно до Указу Президента України №369/2021 від 18.08.2021 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 липня 2021 року «Про стан національної системи охорони здоров'я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою» (далі – Указ). На думку експертів компаній-членів Палати, визначені Указом терміни є недостатніми для належного експертного опрацювання та підготовки такого важливого документу. Необхідним є також визначення цілей та відповідних ключових показників, за якими можна моніторити прогрес та ефективність виконання Стратегії.
Експерти компаній-членів Палати вважають, що важливими та необхідними компонентами Стратегії мають бути наступні цілі:
1. Реалізація поетапної комплексної цифрової трансформації галузі охорони здоров’я з метою діджиталізації функцій, послуг та взаємодії регуляторних органів, переходу до безпаперового документообігу, ефективного інтегрованого використання даних, а також вдосконалення, розширення електронних послуг, інформації про пацієнта та відповідної комунікації, забезпечення необхідного рівня технічного оснащення та кадрового забезпечення відповідних органів державної влади та закладів охорони здоров’я.
2. Визнання відповідності та належного рівня зрілості регуляторної системи України відповідними міжнародними угодами про взаємне визнання з країнами зі строгими регуляторними органами, яке досягається за результатами мультирівневої гармонізації та реалізації належних норм, стандартів і практик діяльності.
3. Подальша реалізація реформи сфери охорони здоров’я із забезпеченням розвитку та якості універсального покриття високоефективною медичною допомогою та розширення доступу до новітніх медичних технологій, включаючи забезпечення:
- механізмів прийняття та реалізації рішень, які керуються доказовою медициною;
- доступу до інноваційних медичних технологій з урахуванням життєвого циклу інновацій;
- стимулювання та розширення механізмів державно-приватного партнерства для залучення приватних інвестицій з метою модернізації інфраструктури надання медичної допомоги;
- належного захисту прав інтелектуальної власності як критично необхідної умови для розвитку дослідницького потенціалу в країні та доступу до інноваційних медичних технологій;
- розвитку та вдосконалення механізмів гарантування медичної допомоги із належним виконанням зобов’язань щодо їх фінансування.
4. Запровадження заходів, направлених на розвиток конкурентного ринку медичних технологій та медичних послуг, а також його інвестиційної привабливості. Відповідно до чинного законодавства, міжнародних угод та умов членства України у міжнародних організаціях (наприклад, Світовій організації торгівлі, Всесвітній організації охорони здоров’я та ін.), держава має забезпечити умови розвитку такого ринку, попереджати та утримуватись від заходів, що надають неконкурентні переваги суб’єктам господарювання ринку, гарантувати умови здійснення та захисту права приватної власності та права на підприємництво поряд із іншими базовими умовами розвитку галузі та економіки в цілому.
5. Забезпечення послідовного виконання зобов’язань, взятих Україною в рамках міжнародних угод та відповідно до умов її членства в міжнародних організаціях, які впливають на та визначають ключові аспекти для сфери охорони здоров’я, зокрема Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Конвенцію Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я.
6. Створення та розвиток диференційованої (багатоджерельної) системи гарантованого фінансування медичного обслуговування населення, яка включає механізми забезпечення його ефективності та прозорості використання. У рамках реалізації цієї цілі важливими компонентами є використання ефективних механізмів фінансування сфери та використання бюджетних коштів, створення ефективної системи аналізу та моніторингу використання бюджетних коштів.
Зважаючи за вищезазначене, компанії-члени Палати закликають міжсекторальну робочу групу з питань розробки Стратегії врахувати пропозиції бізнес-спільноти та сподіваються на конструктивний діалог.
