Круглий стіл «Реформування ринку капіталу в Україні: Плани НКЦПФР на 2016 рік»

demo

  • Дата
    23.12.2015


23 грудня Американська торгівельна палата в Україні провела круглий стіл на тему «Реформування ринку капіталу в Україні: Плани НКЦПФР на 2016 рік» за участі представників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Національного банку України (НБУ), Національного депозитарію України, компаній-членів Американської торгівельної палати та професійних учасників фондового ринку. Подія викликала значний інтерес учасників ринку та об’єднала більше 80 учасників. 

Дмитро Тарабакін, Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, відкриваючи дискусію заявив, що серед основних напрямків роботи НКЦПФР у 2015 році було очищення ринку від так званих «сміттєвих» (токсичних) цінних паперів. «Цього року ми встигли виконати декілька пріоритетних завдань, серед яких було, по-перше, очищення ринку шляхом зупинення обігу фіктивних цінних паперів. За останні 18 місяців на біржах було штучно створено цінних паперів на суму загальною вартістю в 500 млрд грн, які розміщувалися в банках та страхових компаніях. Нам вдалося зупинили обіг акцій близько 100 емітентів, з яких, на жаль, лише 20 було внесено до списку фіктивних», – розповів Дмитро Тарабакін. 

Олексій Петрашко, Голова Ради АУФТ (саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку Асоціація “Українські фондові торговці”) вступив з представником регулятора в дискусію: «Комісія має діяти так, щоб у опонентів не було навіть думки про судову перспективу оскарження рішень регулятора, тобто виключно в правовому полі. Що стосується ініціативи НКЦПФР щодо розширення повноважень регулятора, то висловлю подив, який не раз чув від профучасників: Комісія і на сьогоднішній день має досить широке коло повноважень, яке не реалізується повною мірою.» 

Далі Дмитро Тарабакін зазначив, що також було приведено до робочого стану нормативні акти, які регулювали процеси лістингу, визначення біржового курсу та пруденційного нагляду: «У цих питаннях ми також досягли певного прогресу. З 01.01.2016 р. почнуть діяти нові норми «Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками», що затверджене Рішенням НКЦПФР від 01.10.2015 р. №1597, а також зміни до «Положення про функціонування фондових бірж, що встановлюють вимоги до лістингу та до маркетмейкерів». 

До того ж, він повідомив про початок процесу консолідації біржового ринку, який дасть можливість перезапустити «важливий, але, на жаль, поки що відсутній в Україні ліквідний ринок державних облігацій, а потім також ринок корпоративних облігацій». Також пан Тарабакін відзначив, що процес консолідації очікувано завершиться до кінця наступного року. 

Наступним кроком НКЦПФР має стати, так званий – проект «купити Apple», що передбачає можливість українців купувати цінні папери іноземних емітентів. А підписання меморандуму з IOSCO допоможе запровадити міжнародні стандарти та дасть можливість запустити ці фінансові інструменти. Що, у свою чергу, буде неможливим без судової реформи і захисту прав інвесторів. «На наступний рік у нас великі плани, хоча ми й не можемо пообіцяти бізнесу райдужних перспектив», – резюмував Дмитро Тарабакін. 

Юрій Буца, Член НКЦПФР, у свою чергу, повідомив бізнесу, що законопроект №3498 від 20.11.2015 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)» вже зареєстрований в Парламенті і має бути проголосований у першому читанні. «Ми віримо, що після його прийняття буде створена база як для позабіржових, так і для біржових деривативів», – зазначив Юрій Буца. 

Що стосується публічних розміщень, то зважаючи на реальний стан справ (мінімальний free float, відсутність корпоративного управління та інші проблеми), Комісія вирішила рухатись поетапно: «Зміни, які вступають з 01.05.2016 р., дадуть можливість більшості акціонерних товариств реорганізуватися в приватні. Розробляється законопроект по squeeze out, sell out для вирішення питання з дрібними міноритаріями. Також іде робота над законопроектом по «сплячих акціонерах». У відповідності до міжнародних зразків та норм буде приведено проспект емісії. Але активізації сектору публічних розміщень найближчим часом чекати не варто». 

Голова Наглядової Ради Національного депозитарію України Роман Сульжик зазначив: «Обидва регулятори мають не щось потихеньку робити, а намагатися зробити себе непотрібними. Наприклад, дозволити в середині країни працювати безпосередньо з банками і брокерам регульованими Європою. Також необхідно поставити чітку мету, наприклад, – залучити в цьому році іноземних інвестицій на 10 млрд і для цього максимально прибрати бар'єри». 




Олег Чурій, Заступник Голови Національного банку України, представив загальний огляд того, що зроблено НБУ для розвитку ринку капіталу в 2015 році: “Ми максимально спростили усі процесуальні питання – запровадили генеральний договір для прискорення процедур надання кредитів рефінансування до двох днів, вжили ряд заходів для зменшення кредитних ризиків при наданні кредитів рефінансування. Найближчим часом буде запроваджено систему rollover та можливість заміни заставного забезпечення». Також, Олег Чурій розповів про нещодавно започатковану практику проведення біржових аукціонів з ОВДП та про плани запуску біржових операцій РЕПО. 

Натисніть тут, щоб переглянути Презентацію (українською мовою).

Під час обговорення з представниками ринку було визначено, що згідно із зареєстрованим ПЗУ №3498, деривативи чітко відмежовані від інших фінансових інструментів; визначені правові концепції, які наразі відсутні в українському праві (неттінг, рахунок ескроу, генеральна угода, кваліфікований та некваліфікований інвестор тощо); уточнені деякі недостатньо врегульовані правові концепції (мова договору, "єдиний договір", обтяження прав на цінні папери та грошові кошти, кліринг тощо).  Дмитро Орендарець, радник (адвокат) юридичної фірми Redcliffe Partners зазначив: «Сьогодні ми як ніколи близькі до прийняття закону про деривативи».  

Натисніть тут, щоб переглянути Презентацію (українською мовою).

Крім цього, учасники ринку запропонували передбачити у ПЗУ №3498, зокрема, концепції "outright transfer" (передача права на забезпечення), "condition precedent" (попередня умова), "representation" (заява); створення дієвого механізму захисту прав заставодержателя акцій; пом'якшення валютного регулювання; перегляд певних положень щодо обтяження прав на грошові кошти; деталізувати положення, які перетинаються з чинним законодавством щодо банківської таємниці; розробити типову генеральну угоду, яка б була затверджена регулятором. 

Суттєві зміни за останні півтора року відбулись у депозитарній системі і, зокрема, в Національному депозитарії, про що розповів учасникам круглого столу Голова Правління Національного депозитарію України Генадій Журов. «Проведено повну реорганізацію структури НДУ, оптимізовано штат співробітників та операційні витрати, започатковано кадрову політику та політику служби безпеки, що відповідає міжнародним стандартам безпеки, відновлено більше 90% документів, які було знищено в результаті пожежі у Будинку Профспілок, виділено клієнтське управління в окремий підрозділ для вдосконалення роботи з клієнтами НДУ, всі підрозділи об’єднано в одному офісному приміщенні, оновлено технологічну базу та багато іншого, - розповів Генадій Журов. - Окремо варто виділити модернізацію існуючого програмного забезпечення та принципи нового ПО. З Радою учасників НДУ проведено роботу щодо мінімальної кількості позицій модернізації, які ми вже реалізуємо. Для розробки технічного завдання до нового програмного комплексу системи обробки інформації Центрального депозитарію створено робочі групи, які об’єднують і професійних учасників, і регуляторів, і інші зацікавлені сторони. Але хочу наголосити, що цей процес неможливо завершити без чіткої і погодженої регулятором концепції майбутньої інфраструктури депозитарної системи». 

Питання використання векселів в українських реаліях було представлене Наталією Тиховською, першим віце-президентом, Начальником Управління факторингу та векселів, Unicredit: «Векселі ринку необхідні. Це підтверджує попит – в аграрному секторі  за 2015 рік було виписано векселів на суму 4-5 млрд грн. Рівень невиконання зобов’язань підприємствами  по оплаті  векселів незначний. І навіть усі векселі із зони АТО, виписані  в 2013 були оплачені  векселедавцями в повній сумі, незважаючи на  складність ситуації.  Проте для розвитку інструменту, необхідно, в першу чергу, підвищити захист прав кредиторів та  підтримати розвиток його  обігу в розрахунках в інших сегментах ринку». 

Обговорюючи перспективи пенсійної реформи і стану сектору управління активами, учасники дискусії зійшлись на думці, що вже сьогодні українці мають формувати власні пенсійні накопичення, але фактично не мають відповідного ресурсу. Більшість великих випусків корпоративних облігацій за останні 5-6 років закінчились дефолтом. Муніципальні боргові випуски – масово підлягають реструктуризації. Останні законодавчі зміни фактично виводять з портфелів інвестиційних фондів акції українських підприємств, суттєво їх знецінюючи. Лаконічна пропозиція регулятору “Повернутися обличчям до інвестора”, сформульована Григорієм Овчаренком, Головою Правління OTP Capital була бурхливо підтримана учасниками круглого столу. «Ми багато говоримо про регулювання, про розвиток інструментарію. Але фактично забуваємо про інвестора, який хоче інвестувати вже сьогодні. І тут у мене виникає питання: чому купувати iPhone нам можна, а заробляти на акціях Apple ні?». 

Натисніть тут, щоб переглянути Презентацію (українською мовою).

У контексті обговорення перспектив очищення ринку від так званих “сміттєвих” цінних паперів важливий акцент зробив Олег Лиховид, Голова Комітету підприємців ринку фінансових послуг та з питань соціальної відповідальності бізнесу при Торгово-промисловій палаті України: «Це не перше «очищення» в історії українського фондового ринку. Такі «очищення» проходять раз на 3-4 роки і будуть проходити і надалі, якщо не буде усунуто першопричину, яка формує попит на «фіктивні» цінні папери. Тому закликаю і регулятора, і професійних учасників сформулювати пропозиції, що і як необхідно змінити, щоб ліквідувати цей попит». 

Костянтин Стеценко, керуючий партнер ICU, підвів підсумок дискусії: «Пропоную запланувати наступну зустріч вже в січні і присвятити її обговоренню ініціативи НКЦПФР щодо планів фінансувати діяльність Комісії за рахунок учасників ринку. Тому що за таких умов учасники ринку хотіли б отримати більше можливостей для участі у визначенні пріоритетів розвитку ринку та в розробці нормативної бази». 

У підсумку, модератор круглого столу Олена Волошина, Голова Представництва Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) в Україні зазначила, що за результатами круглого столу Американська торгівельна палата формалізує у письмовому вигляду конкретні законодавчі пропозиції, а щодо напрацювання законодавства про корпоративні облігації, підходів та джерел фінансування діяльності НКЦПФР та інших ініціатив регулятора та ринку представниками компаній-членів Американської торгівельної палати запропоновано експертизу з пропозицією зустрічей та продовження діалогу у 2016 році.